Нет статуса

Автор: Юрко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2022-11-12 08:30:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Френдлі файер, або мова має значення

Ніч була ані місячна, ані зоряна. Темною була ніч. Темною абсолютно. Це
була одна з перших вересневих холодних ночей, у той період, коли вдень
ще зовсім літо, але вночі те, що на військовій мові зветься "йо*аний
пи*дець".
З двох боків посадки дві еспехи: праворуч засіли Зьома зі Смітом, ліворуч -
ми з Вишибалою. Ми з Зьомою вже четвертий місяць воюємо, мабуть, це
вже про нас кажуть "ветерани", а для Сміта з Вишибалою - це перший вихід
на передок, вони прибули з останнім поповненням.
Ніч вже майже минула, о четвертій я розбудив Вишибалу, він заступив на
чергування, а я зліз на дно окопу та   загорнувся у спальник.
Щойно заплющів очі, як з правого боку посадки застрекотів калаш. Одразу
ж Вишибало звів автомата та теж почав у той бік насипати.
Я підскочив.
- Припини стріляти! Ти там щось бачиш?
- Ні, темно ж.
- Так отож, по своїм попасти можеш, ти ж їм у спину гатиш. Поки з того боку
стрілкотня, до нас звідти ніхто не прийде, дивись в оба краще в інші боки,
бо ззаду чи збоку обійти можуть.
Вишибало припинив вогонь, почав спостерігати. З правого боку посадки
стрілкотня продовжувалась ще кілька секунд, та раптом на місці
правофлангової еспехи спалахнув полум'яний стовп.
Кидаючи у всі боки іскри та гучно тріскаючи, як гигантський бенгальнский
вогонь, стовп піднявся вище за дерева, та полихав  не менше хвилини.
Постріли моментально вщухли.
Здавалося, що палає прямо у хлопців в окопі. Вогонь настільки яскравий,
що осліпило повністю, видно було тільки полум'я, з усіх інших боків -
щільна чорна стіна.
- *ля, що це за *уйня?
- Я такого ще ніколи не бачив.
Єдине, що приходить у голову: коли хлопці почали відстрілюватись,
кацапня закинула їм до окопу якусь запалювальну херню. Уява вже малює
обгорілі тіла в окопі, в мізках  яась пекельна суміш страху та люті, дивлюсь
на Вишибалу - він вилупив очі та з відвисшею щелепою витрівщився на
вогонь. Йопт, я мабуть виглядаю так само, якщо не гірше.
Вогняний стовп починає зменшувтися у розмірах, поки зовсім не вщухає.
Гукаю: "Зьома, Сміт!", - не дуже сподіваючись на відповідь. Але відповідь є!
- Ми тут!
Вистрибую з окопа та навпомацки лізу до них, навіть не подумавши, що
десь поруч може бути ворог. Злазю в їхній окоп, бачу обох, радію.
- Де горіло, я думав це у вас, тут?
- Ні, в трьох метрах попереду, на краю посадки.
- Що взагалі трапилось?
- З поля з'явились приблизно п'ятеро, несподіванно винирнули з темряви,
один з них іншим каже: "Заходім здєсь, прікройтє", - та лізе прямо на наш
окоп. Ми відкрили вогонь. Після цього на тому місці, де вони були,
спалахнуло.
- Може, піти подивитись?
- Не лізь, вони можуть бути поруч. Дочекаємось світанку.
Радєйкою передаємо усім сусідам про загрозу ДРГ, хоча і так зрозуміло, що
наш фейерверк було здалеку видно, всі наші і так вже напересторозі.
Світає десь за годину. На краю поля перед посадкою вигоріла кругла
галявина, посеред неї лежать три обгорілі теемки, одна зі сквозною діркою,
дві інші вздулись, як консервні банки, але не розірвані.
- Це що, теемка горіла?
- Схоже на те, цікаво що горіла, а не вибухнула.
- Що тут могла робити кацапня з теемками? Дуже дивно.
Ще десь за півгодини чуємо, як по посадці у наш бік хтось рухається.
- Хлопці, ви тут?
- Ми тут, а ви хто?
Називає пароль.
- Ми сапери, це ми тут були дві години тому.
Нашу відповідь на цю заяву передати українською майже неможливо.
Сенс приблизно такий:
- Якого біса вас понесло в темряві на передок без попередження? Ви що, не
в курсі, що такі речі заздалегідь узгоджуються? Це бля прикре самогубство,
по іншому це не зветься.
- Ми не знали, що тут є наша еспеха, думали тут нікого. Двоє з нас не
повернулися, треба розшукати.
- Бля, тільки цього ще не вистачало!
Обережно виходимо з посадки, гукаємо. З поля, з трави, підіймається хлоп,
йде назустріч.
- Ти один?
- Ні, там другий лежить, він поранений.
- (багатослівна нецензурна відповідь) Добре, що всі живі!
Сапери кладуть на ноші свого трьохсотого та уходять посадкою. Їм услід:
- Ви як по ночам гуляєте, так хоч людською мовою розмовляйте!

История cоздания стихотворения:

Еспеха - СП, спостережний пункт.
Теемка - ТМ, протитанкова мина
ДРГ - диверсійно-розвідувальна група.

6

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 140

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Эдуард Неганов

Геноцид українського народу відбувається саме для того, щоб зникла українська мова... Поки мова жива, жива й Україна!

2023-02-06 11:22:59

Юрко

Цілком згоден.

2023-02-06 18:21:25

Артур Дмитрович Курдіновський

Дякую, Юрко! Дуже повчальна історія. У тилу багатьом теж не завадило би прочитати.

2023-02-04 21:19:00

Юрко

2023-02-06 18:20:46

Я Есть

На жаль, у нас ще багато таких, яким російська зручніша і миліша, мова не має значення, а мовне питання не на часі.
Я, побувавши в окупації, ще довго буду гидувати їхньою мовою.

2023-02-04 21:13:40

Юрко

Вітаю з поверненням!
Все буде Україна!

2023-02-06 18:18:49

Ніна Трало

Захоплююча оповідка для людей у мирний час, а нині - хвилювання, потреба бути з ними поряд і надати посильну допомогу. Реалістичне оповідання. Така наша сучасність і дійсність.

2022-11-22 12:55:05

Юрко

І сам би дуже хотів, щоб це було просто оповідання

2022-11-22 22:22:18

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений