Нет статуса

Автор: Юрко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2022-11-22 23:36:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Пам'ять

На війні звикаєш до всього. Хтось швидше, хтось повільніше, але
звикають всі і до всього.
Почуття притупляються, і з часом вже не так вражає ані смерть поруч,
ані каліцтво.
Це природньо - психіка мусить адаптуватися, інакше просто з'їдеш з
катушок. Були випадки, що і з'їжджали, не без того.
Починаєш особливо цінувати дні, у які нічого не трапляється, а ті, коли
щось трапляється стають звичним буденням. І коли хтось запитує, що
там у вас, раптом виявляється, що і розповідати нема про що:
стріляють, вбивають, брудно, холодно (спекотно), мокро (сухо), їжі
вистачає, дякую, все є, пораємось.
Але інколи бувають події, які не вписуються навіть у цей "стандартний"
ряд. Трапляється щось таке, чого ніяк не очікував, хоча щиро вважаєш,
що кожної миті очікуєш чого завгодно.
От саме це в першу чергу і викарбовується у пам'яті. І частіше за все -
це якась неперевершена фігня.

История cоздания стихотворения:

6

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 145

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Юлия Щербатюк

Гірко, цо все це відбувається на нашій землі.
Мабуть, до такого можна з часом призвичаїтись, адаптуватись. Та не звикнути...
Дякую, що поділились своїми роздумами, спостереженнями, емоціями.
Слава нашим Збройним Силам!

2022-12-12 13:26:22

Юрко

2022-12-12 22:46:17

Эдуард Неганов

Дякую, Юрко! Зі святом Вас! Слава ЗСУ!

2022-12-06 10:06:36

Юрко

Дякую

2022-12-06 21:57:06

Радонька

Зі святом Вас! Слава ЗСУ! 💙💛

2022-12-06 09:43:50

Юрко

Дякую, Радонько!

2022-12-06 21:56:41

Юрий Гундарев

Цим рядкам віриш. Вони не придумані… Вистраждані!

2022-11-22 23:56:04

Олег Крушельницький

Саме так, на війні , як на війні.

2022-11-22 23:40:31

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений