Отсутствует

Автор: Николай Ничипорук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-07-25 16:32:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Червоні мурашки

Всі джунглі наповнені жахом.
Істота усяка там хижа.
Під віттям густим, як під дахом,
там кожен для кожного – їжа.

Великий з’їдає малого.
Маленькі гуртом набігають.
Юрба підступає до нього,
гуртом по крихтині з’їдають.

Такі там червоні мурашки.
Не можна їм протистояти.
Такі в них жорстокі замашки,
що з ними вже зась жартувати:

Від звіра залишать лиш кості,
від дерева – стовбур безкорий.
Вони не виказують злості,
а просто їдять без докору.

Їх зграя на полум’я схожа,
червона метка і бурхлива,
в ній шурхіт сприйнятися може,
як вогнища буйні пориви.

Це враження створює зграя,
що скупчилась шаром товстезним,
(аж п’яді завтовшки сягає) –
біда навіть сильним, кремезним.

Від зграї хто може – тікає.
Лише жалюгідні рослини…
Їм тут порятунку немає –
Приречені всі до загину.

Кочують по джунглях мурашки.
Здаля їх наближення видко.
На душах у мешканців важко.
Впадають у паніку швидко.

Хоч мешканці – різного роду,
сваритись їм тут недоречно.
Вся живність приходить до згоди,
відкинувши геть ворожнечу.

Дійшовши до мирної згоди,
тікають усі в Амазонку.
Всі дружні з лихої нагоди
В душі налаштовані тонко

Змія не кусає звірюгу,
його крокодил не ковтає,
там кожен є  кожному другом,
на дружбу біда обрікає.

Та все ж не без виродка в світі.
Знайдеться і той, що їх лихо
собі пристосує як сіті,
отримає здобич на втіху.

Така в Амазонці піранья.
Втікач їй годиться як їжа,
у неї єдине бажання –
отримати живлення свіже.

Ось буйвіл, що в воду по шию,
без тями, забіг з переляку,
невдалу він мав в собі мрію,
він рибі сподобався смаком.

Уносяться в сторону гирла
оголені буйвола кості,
подалі від рідного тирла.
Тепер там непрохані гості.

Коли вже нічого живого,
під шаром мурах не лишилось,
тоді вже в подальшу дорогу
навала мурах покотилась.

А тут залишилась пустеля.
Сюди втікачі повернулись,
ділились на панство і челядь,
а дружба недавня забулась.

***
А що ми, істоти розумні?
Чи дружними в скруті ставали?
Чи ставили братство під сумнів,
тоді, як котились навали?

Були в нас і дружба, і розмир,
були і непевні вагання,
хтось нас закликав мати розум,
була і нахабна «піранья».

З біди ми знаходили вихід.
Був шлях від неправди до правди,
але це не зводить до втіхи,
Не ствердився шлях цей на завжди.



























История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 241

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.
Добрий день. Техзауваження:
Основна проблема вірша - невірно використані наголоси в словах, це повністю руйнує ритмічність та дотримання розміру.
Помилки правопису також системні, дієприслівникові звороти виділяються комами і так далі. Багато русизмів. Раджу не писати всі рядки с великої літери, знижується читабельність, та ще й на фоні граматичних помилок. На граматичних помилках не буду зупинятись особливо, виправлю в кінці, скористайтесь готовим.
Я відразу скажу, що до аналізу семантичних нюансів тут практично не дійде. Застосування образності дуже кострубате.

"Всі джунглі заповнені жахом," - наповнені.
"У джунглів закони жорстокі," - у джунглях.
"Звіріють там навіть комахи,
Що здатні на варварські кроки." - неякісна мова, "що" тут недоречно.
"нахлинути" - є в словнику, але все ж русизм, наринути, набігти тощо. Не критично.
"Пройдуть не порушивши строю." - аритмія - "прОйдуть", втрачена кома.
"Вогонь їм не є перепона," - неякісна мова. Вогонь для них не є перепоною.
"А з попелу коїться диво:" - набір слів.
"Тільця їх обвуглені чорні
Стають вони, спікшись, помостом, " - набір слів.
"А задні мурашки, проворні" - ті, що позаду. Проворний - є в словнику, але вважаю русизмом, моторний, жвавий, рухливий тощо.
"Проходять по них як по мосту." - аритмія, наголос "мостУ".
"Та й самі мурашки страшніші
З палючим вогнем в порівнянні," - неякісна мова. Та й самі мурашки страшніші за палючий вогонь. В рядку аритмія - наголос "самІ".
"остов" - є в словнику, але вважаю, що русизм, кістяк.
"Обгризений остов, принаймні." - принаймні - затичка, яка ще й семантично не підходить.
"Скипає страхіття у зграї," - закипає, сама фраза - набір слів.
"Нагадує вогняне море," - наголос "вогнянЕ", аритмія в рядку.
"Ідуть вони шаром над шаром" - шар за шаром.
"По спинам своїх побратимів," - по спинах.
"Походять на вогняну хмару." - аритмія, наголос "вогнянУ".
"І все, що рослинного роду," - неякісна мова.
"Залишать лиш кості й колоду. " - яка колода? Фраза - набір слів. "Залишаться лише кістки..."
"Врятується той,хто тікає," - злипання слів з комою.
"Уносить життя від пожежі." - неякісна мова.
"Червона мурашина зграя" - аритмія, наголос "мурашИна".
"У вчинках не знає про межі." - поняття вчинку притаманне лише людям насправді. Якісно якщо казати, то буде "не знає меж", але нехай.
"Чуття налаштовує тонко." - неякісна мова, тонкіше.
"Змія не кусає звірюгу,
Його крокодил не ковтає." - звірюку, її крокодил...
"Там ворог являється другом" - краще використовувати "є другом", бо "являється" має своє значення.
"Біда на добро понукає." - біда до добра спонукає.
"Та є там у водній пучині" - вважаю "пучину" русизмом.
"Риба, що зветься піранья." - в рядку дуже критична аритмія. Зветься піраньєю.
"Вона не збагнула до нині:" - донині. Семантику фрази залишаю за бортом.
"Подавши їй трапезу свіжу." - неякісна мова, "трапезу" вважаю русизмом.
"в воду" - не критично, але раджу "у воду".
"Невдалу прокляв свою мрію – " - рядок-затичка та ще й з тире, начебто є далі продовження думки.
"Оголені буйвола кості," - кістки.
"Тоді вже в подальшу дорогу" - неякісна мова.
"А дружба недавня минулась. " - минула.
"А що ми – істоти розумні?" - кома замість тире, інакше нісенітниця.
"Тоді, як котились навали?" - неякісна мова.
"Одної стають вони віри." - однієї.
"Був рибі привабливим смаком." - набір слів.

Римовано або частково, або зовсім ні. Є й однокорінна: помостом-мосту.
Формувати схему не буду тут, дуже багато перевіряти, сенсу немає, бо і так видно, що вірш аритмічний. Виправляю граматику:

Всі джунглі заповнені жахом...
У джунглях закони жорстокі,
звіріють там навіть комахи,
що здатні на варварські кроки.

Наприклад, червоні мурашки
нахлинути можуть ордою.
Бар'єр їм поставити важко –
пройдуть, не порушивши строю.

Вогонь їм не є перепона,
у полум'я входять сміливо.
згорає їх маса червона,
а з попелу коїться диво:

тільця їх обвуглені, чорні,
стають вони, спікшись, помостом,
а задні мурашки, проворні
проходять по них як по мосту.

Та й самі мурашки страшніші
з палючим вогнем в порівнянні.
Орда за собою залишить
обгризений остов, принаймні.

Закипає страхіття у зграї,
нагадує вогняне море,
неначе багаття буяє,
зайнявши широкі простори.

Ідуть вони шаром над шаром
по спинах своїх побратимів,
походять на вогняну хмару.
Вся живність зникає під ними.

Комахи та звірі, та змії,
та все, що рослинного роду,
себе зберегти не зуміють,
залишать лиш кості й колоду.

Врятується той, хто тікає,
уносить життя від пожежі.
Червона мурашина зграя
у вчинках не знає про межі.

Тікають усі в Амазонку.
Біда й небезпека їх мирить,
чуття налаштовує тонко,
однієї стають вони віри.

Змія не кусає звірюку,
її крокодил не ковтає.
Там ворог являється другом,
біда до добра спонукає.

Та є там у водній пучині
риба, що зветься піраньєю.
Вона не збагнула до нині:
що хижих веде до братання?

Вона навіть рада нагоді –
мурахи пригнали їй їжу,
мурахи їй стали в пригоді,
подавши їй трапезу свіжу.

Ось буйвіл, що в воду по шию
без тями забіг з переляку,
Невдалу прокляв свою мрію –
Був рибі привабливим смаком.

Уносяться в сторону гирла
оголені буйвола кістки,
подалі від рідного тирла –
кишать тут непрохані гості.

Коли вже нічого живого
під шаром мурах не лишилось,
тоді вже в подальшу дорогу
навала мурах покотилась.

А тут залишилась пустеля,
сюди втікачі повернулись,
Ділились на панство та челядь,
а дружба недавня минула.

А що ми – істоти розумні?
Чи дружними в скруті ставали?
Чи ставили братство під сумнів,
Тоді, як котились навали?
2017-07-26 14:21:45
Большое спасибо, Геннадий. Я давно у вас учусь, читая Ваши рецензии другим авторам. Теперь, наконец получил я всё в свой адрес. Буду работать над этим стихотворением, пока не доведу его до кондиции.
2017-07-26 17:33:03
Когда поисправляете существенно, сообщите, могу сделать анализ ещё раз.
2017-07-26 18:44:22
Буду рад Вашему новому анализу. Но это будет очень нескоро. Я буду долго копаться в своих ошибках.
Раньше я думал, что я устно плохо владею украинским языком, а письменно - достаточно хорошо. Так мне казалось. Но теперь вижу, что у меня везде плохо.
2017-07-27 20:02:08
Что мог исправил, но думаю, что буду продолжать работать над этим стихотворением.
Устно я не владею украинским языком, но письменно (я до сих пор был уверен) владею не плохо. Теперь же оказалось, что я совсем не правильно представляю себе ударения в украинских словах. В этом стихотворении я перепроверил все украинские слова, заглядывая в словарь. То же я проделаю и с остальными своими стихотворениями. В моей прозе ударения заметными не были и читатель не замечал, что я их не знаю.
2017-08-11 16:58:14
Ниже ссылка на словарь НАН Украины. Там не всё слава Богу, но подавляющее большинство расхожих слов есть и они написаны с правильными ударениями. Рекомендую проверять всё, даже когда кажется, что уверены в слове. Лично я так делаю.
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua
Ударения ударениями, но в стихе есть и другие проблемы. Например, русское слово "кости" и ещё много чего из написанного в рецензии.
2017-08-11 22:36:13
Генадий, сделал я ещё одну попытку улучшить стихотворение. Может быть это тоже не последняя попытка. Каждое слово я проверил по всем словарям. По моему русизмов нет, ударения все на местах.
2017-09-23 20:31:26
Те, що бачу відразу:
"Там кожна істота є хижа." - хижою.
"Плекають співчутливість тонку." - співчтлИвість тонкУ - наголоси призводять до аритмії.
"Змія не кусає звірюгу,
його крокодил не ковтає," - звірюку, її...
"стають один Одному другом," - навіщо прописна?
"На тирлі – непрохані гості." - тирло - лігво. По-перше, слово маловживане, по-друге, у тирлі.
"Були в нас і дружба, і розмир," - розбрат.
"в воду по шию" - у воду.
"Знайдеться, який їхнє лихо" - то, хто їхнє лихо.

У вірші важка, неякісна мова, місцями щось незв'язне, є й граматичні помилки: втрачені коми, недоречні тире.
2017-09-23 22:53:57
Я понял, почему я не могу освоить украинский язык. Каждый язык имеет кроме правил ещё и нормы. Правила можно выучить многократным прочтением, а норм столько, сколько слов и каждую из норм нужно запомнить. Например, ударение есть норма. Оно (ударение) не поддаётся никаким правилам. Его надо запомнить вместе со словом. Возможно ли это? Кроме ударения нормой является управление слов. Например, «Благодарю Вас». Глагол «благодарю» требует после себя винительного падежа. А украинский глагол «дякую Вам» требует после себя дательного падежа. Это, тоже не подчиняется ни каким правилам, это надо запомнить. А как можно запомнить столько информации? Для этого надо прожить долгие годы в украиноязычной среде. А где найти украиноязычную среду?

Когда-то в наше село, к нашим односельчанам приехали гости из Керчи. У них была семилетняя девочка. Когда эта девочка вышла на улицу, её обступили сельские дети и смеялись над каждым её словом. Она сказала: «Почему вы смеётесь, что я городская, а вы украинцы?» От этих слов у меня сложилось мнение, что в городе украинцев не бывает. И в этом я впоследствии убедился. За пять лет в Днепропетровске я не услышал ни одного украинского слова. За два месяца в Киеве я не услышал ни одного украинского слова. В Вапнярке и в Гайсине Винницкой области я не услышал ни одного украинского слова. В Бердичеве Житомирской области я не услышал ни одного украинского слова. Да в городе украинцев не бывает. Так, где же найти украиноязычную среду? В каждом селе говорят на каком-нибудь наречии, далёком от литературного языка.

Нормы языка, это заноза в языке, которая делает его невообразимо трудным. Даже такой простой язык, как язык эсперанто, у которого 20 правил без исключений, ударения ставятся по правилам (всегда на предпоследнем слоге), который Лев Толстой выучил за двадцать минут, и то не свободен от норм. В нём тоже есть управление слов. Что уж говорить о национальных языках, даже о таком родном как украинский. Я не могу его освоить до такой степени, чтобы писать на нём стихи. Я прекращаю писать стихи на украинском языке.

Спасибо, Геннадий, что Вы натолкнули меня на мысль отказаться от бесполезной траты времени.
2017-09-24 21:02:56
Книги. Я тоже в русскоязычной среде живу, украинский только в школе видел. Сколько прочитано, такова и речь. И проверять всё надо, буквально всё, от слов до фраз. Именно так я и делаю.
2017-09-24 23:52:48
Видите ли, Генадий. Не те у меня способности. Я не умею быстро читать. Я прочёл за сою жизнь не более двадцати художественных книг. Украинских примерно пять. В остальное время читал учебники. Их я не мог отложить на после. Вы в это можете, конечно не поверить, но я такой.
2017-09-25 19:20:09
Так что в связи с этим? У Вас не будет возможность пояснять всё это читателям везде и всюду. Читатель посмотрит, посмотрит да и пойдёт себе дальше.
2017-09-25 19:27:40
Я думав написати на таку ж тему вірш, тим більш що можна й не "їздити" до Амазонки, достатньо описати осаду Ольвії македонцями і перемогу міста і степу над непереможними (там було все і скасування боргів, і скасування рабства, і громадянство іноземцям ....).
Але вирішив: «Кому це все потрібно?»
2017-07-26 08:20:45
Звичайно, володимере, чуже нам не цікаве. Я колись прочитав книжку про джунглі. В ній же не про людей, а про нерозумних істот, тому вони можуть бути алігориею для нас.
2017-07-26 11:02:40
Я не проти мурашок.
Я до того що тема об’єднання всіх задля перемоги над непереможним ворогом нецікава ні владі, ні народу, інакше її в варіанті з Ольвією підняли б вже давно, ходити ж нікуди не треба, Ольвія буквально під ногами валяється.
2017-07-26 11:13:03
Так.Даремно я витратив час на червоних мурашок.
2017-07-26 12:20:24
Мурашки - вони цікаві і може екзотикою когось зваблять. Хоча підозрюю, що вас надихнули не амазонські мурашки, а наші мурахи-амазонки, які десь організованою юрбою перебігли Вам дорогу.
2017-07-26 14:06:22
Володимире, байдуже на владу та інших - якщо Вам ця тема цікава - чому не напишете? Може, не настільки вже й цікаво?

Щодо вірша - змушений згодитись із Генадієм Дегтярьовим, доволі багато лексичних кострубатостей (хоча подекуди він, як на мене, надто суворий). І ще я б зауважив стосовно композиції. Оскільки даний вірш це все-таки алегорія, вступна, описова частина мала б бути значно коротшою, щоб читачеві швидше стало зрозумілим, що ви не проводите екскурію джунглями, а маєте дещо інше на меті. Бо в вас за композицією твір вийшов надто диспропорційний. Розв'язка умістилася в одній, останній строфі, якій передують аж 17 (!) катренів, які нас до неї підводять. Як на мене, забагато. Можна і не дійти
2017-07-26 15:44:15
Цікаво, та я невпевнений, що зможу зацікавити читача. Ось націкавив перші рядки, від яких спати починаю:

Було давно, ще в ті часи,
коли віки не рахували,
як зараз роблять на Землі,
І грубого Любиконя* вірші**
навколо Моря*** всіх товкли.
2017-07-28 11:14:06
Володимире, треба пробувати, працювати. Можливо, щось і вийде. Не спробувавши - не дізнаєшся
2017-07-28 11:26:41

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Душевно та відверто Лесю! Бажаю тобі прощення!
Рецензия от:
Мишигас
2024-03-28 10:18:48
Сонечко моє, ти знову поряд,
погляд зігріваючий ловлю.
Аж до краю повнить насолода,
бо тебе я сонечко люблю.
Рецензия от:
Тимошенко Олександр
2024-03-28 10:03:11
Грішимо перед людьми , а прощення просимо в Бога. Господь каже :" Йди і перше кайся перед ближнім, якого ти образив, виправ там все, що накоїв, і тільки тоді Я прийму твоє покаяння, і прощу тебе!"
Дякую , Лесю, хороший вірш.
Благословінь Вам !
Рецензия от:
Людмила Варавко
2024-03-28 09:59:17
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.