Автор: Наталия Мойса
Тема:Иронические стихи
Опубликовано: 2016-04-26 14:42:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Принц на білій ладі

Сільська дівчина Марина мала гарну вдачу
Ще й хазяйство немаленьке і город
впридачу.
А красива ж яка була, що очей не звести
Кожен парубок хотів би її за “нівєсту”.

Та дівчина не проста ж бо, ох і норовлива
Запишалась загордилась, що така красива
І давай вона із хлопців мотузки вязати
Кожен день, новий хлопчина проводжа до
хати.

Та усі їй не такі, той не гарний, той гуляка...
Один товстий мов порося, інший — як
гілляка.
А Марина хоче принца, ще й на білій ладі,
Парубки ж несуть гостинці...Будь вони не
ладні!

Та одного разу з міста приїзджа до баби в
гості
Кареглазий чорнобровий гарний хлопець
Костя.
Він дізнавшись про красуню, також час не
гає
На новенькій білій ладі, до неї підїзджає.

Тут Марина, як годиться,  у віконце виглядає
Що за красень у подвірї...В селі таких немає.
Як нова копійка сяє —  чорнобровий
білолиций...
Нарядилася, як пава, виходе на подвіря
молодиця.

Не встигли вгледіти вони, як по вуха
закохались
І з того дня закохані ні на мить не
розлучались.

История cоздания стихотворения: