Автор: Вокисон
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-01-24 19:35:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Кухар у білому

Лосниться від жару, пашить здобою
У плити розжареної, досвідчений кухар.
Вправно і точно, на тягар років не дивлячись,
Орудує над вогнем начинням із міді.

Закипає на печі варево, густо парує.
Виточує душу трав і коренеплодів,
У цілющому бульйоні, що сили додасть.
І обіцяє забуття сумів.

Томиться тут же м'ясо у соусі пряному.
Риба на блюді чекає на свої приправи.
Ждані вони стражденним не менше вин
Заморських, що зберігають погреба прохолоду.

Владний кухні господар миттю стане лагідним,
Коли гостям подадуть його явства.
Шукаюче дивиться на бенкетуючих, гадає,
Ловить повітря губами, допомогти їдокам бажає.

История cоздания стихотворения: