Автор: Вокисон
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-02-10 22:03:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Крутихвіст

Крутихвіст на пургу щиріть зубки  : вкушу.
Хутро дибки, очі швидкі, в пащу б рибки.
"Цип-цип, дрібнота, розгулялося моє у-шу!
Підкрадусь тишком-нишком, когітки навшпиньки
Мишу бачиш, ні? Оптика в ціні.  Гризуни, де ви?!
Зіллюся зі снігом-оберігом. Завмру."
                                                     Нишпорить нідзя місцевий.
На голодний шлунок сліду візерунок
                               Склався у безперервне SOS.
В лісостепу сплячому  оздоровчий крос,
                                                під холод собачий!
Від вітру не вкритися, залишається молитися :
Сонцю за хмарами, ялинам старим, вогняним кулям,
  Що над полем промайнули….Тявкнув на них, лапкою дриг,
А під снігом чистим - «сніданок туриста». Мабуть, комусь надоїв.
                                      От і не доїв.
Дух природи, дав нагороду - своїй частці, псової масті.
Тьху погоді, що на боці уродів.
Дурна завірюха лізе у вуха,
Світ затуляє, голчасто пуляє.
"Забирайся, падлюко, не приховуй люки.
За кожним - миша. Киш-но…!"

История cоздания стихотворения: