Автор: Афина Олимпийская
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2022-09-24 11:02:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

КЛЯТИЙ

Навіщо ти прийшов до мене,

КЛЯТИЙ?!

Навіщо громом землю розбудив?

В дітей моїх,

ще сплячих,

став стріляти,

Лани і степи танками прорив.



Тебе благала ясно:

«РОЗВЕРТАЙСЯ!!!

Їди до себе,

тай не повертай!»

У відповідь почула:



«ПОКЛОНЯЙСЯ!!

Отдай свободу и царя признай!»



І вмить злетіла в небо чорна зграя

Твоєї зброї.

Падали міста.

Маленькі душі смерті віддавая,

Там плакав янгол,

дивлячись з хреста.



Я не схилюся,

Буду бити міцно!

Твоєю кров‘ю весь кордон заллю.

Ти - ворог, окупант, чужак

навічно!

Я буду бити

страшно,

без жалю!



Лежатимуть усі твої нащадки

тут бездиханні

в бруді.

Дикуни!

У кожного по пулі.

Контромарка,

Щоб там, у пеклі знали, хто вони.



Мої сини відважні та незламні

Поганих орків Zпалять у вогні,

Закриють рота всім недоторканним,

Що топлять  людство

у своїй брехні.



Весна настане,

Zгине руське панство.

За грати  піде

той, що наказав.

Платитиме народ твій за нахабство

І за кошмар,

що рідний край пізнав.



Поллеться мова чиста,

Солов’їна.

Міста розквітнуть нові і міцні.

Родинний світ.

Єдина Україна!

Під мирним небом золоті лани.

Красива й небезпечна

для орди!

История cоздания стихотворения: