Автор: микола родиненеко
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2016-05-27 20:32:51
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Візитна картка – краса тілесна,
Приваблює як квітка бджілку.
Але зваблює теплота душевна,-
Не можеш один навіть нічку.
Можеш вибирати, як султан,
Але сохнеш без неї як Сулейман.
Дієш, як зачарований зомбі,
Тіло тут, а душа біля неї.
Поєднали нас безтілесні душі,
Один без одного сумні і хмурі.
Дні становляться безрадісними,
Всі кольори навколо сірими.
Відпрацював зваблювання тактику,
Відшліфував досконало сексу техніку.
Але познавши тебе, ніхто не хвилює,
Мій погляд других обминає.
В’ються навколо тебе, як тхори,
Різноманітної масті чоловіки.
Бажають поласувати куріпкою,
Хоча би частинкою, лапкою.
Але їх розумію, не засуджую, -
Закономірний їх потяг, жалію.
В тобі, я більше себе, впевнений,
Твій погляд не мене блакитний.
Твої принципи незмінні,
Від більшості жінок відмінні.
Ніколи не з ким не зрадиш,
Поки назавжди не покинеш.
А ти недовіряєш, провіряєш,
Скануєш, на світло перевіряєш.
Повір - без тебе один шлях,
Без вороття назад, навіки в прах.
История cоздания стихотворения:
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму! |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-29 01:44:52 |
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |