Автор: микола родиненеко
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2020-01-02 16:05:54
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Щастя

Після першої сотні жінок,
Память стирає обличчя.
Запам’ятовуєш десяток,
Краща, погодилася на весілля.

Не по примушу, а бажанню,
Не за гроші, а за покликом.
Піклується, мов за дитиною,
Обнімає в ліжку ранком.

В твоїй свідомості щодня,
Керує твоєю поведінкою.
Бо ти, для неї, мов немовля,
Радіє, що стала нарешті твоєю.

Не ти,  Вона, чоловіка вибирає.
Порівнювала, сортирувала.
Інтуїтивно на шляху підібрала,
Рожала, страдала, досі тримає.

Для неї, фігня, твої біцепси,
Спокуси -  рахунок, статки.
Середній рівень життя,
Розумна дружина – це щастя.

История cоздания стихотворения:

Розумна дружина – це щастя.