Автор: Анатолий Загравенко
Тема:Исторические стихи
Опубликовано: 2016-05-26 18:32:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Спляча царівна

         Спляча царівна  

Колись вона злягла в могильну глибину
нескореною тим, хто край цей поневолив.
Тисячоліття спить, як ти і я засну,
щоб більше не прокинутись ніколи.

Жорстокий час не стер коштовний блиск прикрас,
щоб модницям тепер від заздрощів боліло.
Хоч дух, немов свіча, давним давно погас,
він сповнював колись найавгустійше тіло.

Царівно, я в гурті у правнуцькій журбі
вшановую тебе, хоча й не на колінах.
Визнання вартий всяк, хто в грізній боротьбі
не зрадив свій народ і рідної країни.

Хоча лиха орда спалила письмена
і пил віків сповив історію держави,
та те, що тут жила царівна чарівна,
святій моїй землі слов’янській – честь і слава.

То хто ж з нас чарівник чи просто юний лель?
Щоб мовою упитись не чужою,
хутчіше на коня за тридев’ять земель
та за живою й мертвою водою!

История cоздания стихотворения: