Автор: Анатолий Загравенко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2017-03-26 09:54:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Стражденні
(Сонет)
Громада поки первісна та військо
уже доволі навчене й уміле.
Мотиги на озброєнні та стріли.
А землі з часом будуть українські.
Бої захисні а чи лиходійні
удачливі лиш тим, що справні й смілі.
Смертельні наконечники у тілі
тим більше камінь той, що дробить кістку.
Міняються епохи горезвісні,
що їм людських смертей усе замало.
Та хлинуть за навалою навала.
Не з кременя вже й зброя, а залізна.
І в наші дні найбільше постраждалих
серед невинних, немічних та ніжних.
––––––––
©Анатолій Загравенко.
История cоздания стихотворения:
Мені сподобалось,дякую) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-28 20:11:09 |
Дякую, Сніжана! Сила духу наш головний аргумент! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 20:00:42 |
Пусть будут такими все наши дни!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:55:56 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |