Автор: Анатолий Загравенко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2017-09-14 08:26:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Благословення
(Сонет)
Йду все життя на поклик журавля.
Синиць достатньо відігрів у жменях.
Хоча сира і проковтне земля,
однак не знищить їй моє імення.
Змінити щось не зможу звідтіля.
Яке в душі без тіла вже натхнення?
Та знайдене в капусті немовля
хай має і моє благословення.
Тож я його висловлюю при вас
цим римами обрамленим сонетом.
На добру долю у соборний час
із чудодійним журавлиним летом!
Як і Тарас, ягнят я також пас,
а згодом українським став поетом.
––––––––––
© Анатолій Загравенко.
История cоздания стихотворения:
Таких працьовитих людей ,як українці ще пошукати треба.Звісно і у інших країнах є роботящі,але українці будуть прикрашати свою оселю, не зважаючи ні на що. Хоч і анекдот, але у кожному жарті є частка правди. |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-03-28 16:58:09 |
Я так розумію, що вірш не про вас. Якщо судити з ваших віршів, то енергії та пороху ще достатньо. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:55:46 |
А таки, справді, під мелодію вальсу гарно звучить. А скільки життєвої мудрості?! Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:53:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |