Автор: Анатолий Загравенко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2017-11-21 10:48:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Драбина
(Сонет)
Так просто добувається вогонь.
Черкнув сірник – і полум’я до неба.
І терти із останніх сил не треба,
брусків не випускаючи з долонь.
Так само на ворожу оболонь
послати можна ніби кару з неба,
щоб не зробив невільника із тебе,
відправивши його в потусторонь.
Тож заспокойся, предку, я – не Бог.
Така ж звичайна, як і ти, людина.
До речі, не чужа, твоя ж кровина.
Вітчизна наша нам одна на двох.
А всі дива – історії драбина,
досягнень запорука й перемог.
––––––––––––
© Анатолій Загравенко.
История cоздания стихотворения:
Чудесна романтична пісня. Гарна співтворчість! |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:29:51 |
Гарний сердечний вірш. Нехай не буде зупинки. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:24:53 |
Чудесний вірш. На моєму подвір'ї росте величезний горіх, якому більше 80-ти років. Його садив мій дідусь ще до Другої світової війни. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:21:32 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |