Автор: Анатолий Загравенко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2018-03-01 11:10:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Кровина супостата
(Сонет)
З живих істот Бог вивищив людину,
відкрив, неначе книгу, Всесвіт їй.
Всім рідну мову дав і Батьківщину
з синівським правом йти за них у бій.
Тому, не краща духу половино,
відняти подарунок той не смій.
Ми від колиски і до домовини
землі лиш зобов’язані своїй.
Бо хліб наш тут, де отчі поле й хата,
де ми в трудах клопочемось, як рій.
Усім живим планета – рідна мати,
всім тільки щастя хочеться на ній.
То звідкіля ж, кровино супостата,
узявся ти, мов з-під колоди змій?
–––––––––––––
©Анатолій Загравенко.
История cоздания стихотворения:
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Чудесно, словно песня. Спасибо, Ира. С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:09:39 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |