Автор: Анатолий Загравенко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2018-05-23 08:27:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Жива вода

Жива вода

(Сонет)

Все я кип’ятив з-під крана воду.
Згодом це робити перестав.
Обертаю воду в грудку льоду,
а тоді чекаю, щоб розтав.

Пити це – не просто насолода.
Враз відчув, що здоровішим став.
Древню мудрість рідного народу,
ніби друге дихання, надбав.

Воду п’ю живу тепер, не мертву,
переважно вранці та на сон
чисту, мов освячену у церкві,
з пахом степу й свіжості крюшон.

Душу й тіло, труднощами терті,
так лаштую на бравурний тон.




–––––––––––––

© Анатолій Загравенко.

История cоздания стихотворения: