Автор: Борис Байков
Тема:Ироническая проза
Опубликовано: 2016-07-21 00:35:00
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

народні усмішки

                                                                                                                                           Н А Р О Д Н І   У С М І Ш К И
-Ти  часом  не  знаєш,подруго, за  що  це  звільнили  нашого  зоотехніка  Федю?  
-Ти  хіба  не  чула?  Про  це  вже  навіть  усі  ворони  в  окрузі  каркають!  Ну  тож  слухай, як  діло  було. Минулої  зими  наші  колго-
спники  несподівано   виявили  у  Феді  неабиякий  талант  новатора.  Бо  запровадив  він  у  місцеве  тваринництво  нову  технологію  виведення  морозостійкої  породи  корів. А  полягала  вона  ось  у  чому. Заходився  Федя  якось  зненацька  серед  зими,  саме  коли  стояли  люті  холоди,навідуватись  одразу  ж  після  свого  сніданку  з  оковитою  корівника,неначе  щоб  перевірити  самопочуття  підлеглих  тварин.  Отже,  зайшовши  туди,  він  наближав  своє  рожеве  обличчя  майже  впритул  до  коров`ячого  до  старого  носа,  немов  би  намагався  поцілуватися  з  нею,так  би  мовити,  від  великої  любові.А  потім   раптом  дмухав  на  неї,  що  є  сили.   Тварини  у  свою  чергу  на  таке  привітання  з  невідомої  причини  одразу  ж  і  лягали  на  промерзлу  підлогу  та  вмить  засинали.  А  наш  «чарівник»  тим   часом,  уклавши  усіх  тварин  по  черзі  на  “відпочинок», ішов  і  сам  собі  відпочивати  від  вельми  тяжкої  праці.  Та  згодом,  можливо,  за  годину  чи  більше  він  вертався  до  корівника  і  тих  корівок,  що  ще  не  встигли  примерзнути  навічно  до  підлоги,  одразу  і  переводив  до  нещодавно  збудованого  корівника.
                  Н Е З А П Л А Н О В А Н А   М У Т А Ц І Я
-Діду!  А  діду!  Годі  тобі  боки  відлежувати!  Давай  краще  поспілкуємось  трохи!
-Ну  чого  тобі,  стара?  Знову  не  спиться,  бо  все  світові  проблеми  вирішуєш?  
-Ну  що  там  іще  свербить  у  твоїй  голівці?
-Cкажи  мені,  старий,  чому  це  у  нашому  селі   раптом   усіх   бичків  пофарбували  у  чорний  колір,  аж  собаки  лякаються?   Хіба  що  тільки  для  того, щоб  телиці  впізнавали? Га?
-Ну  і  дурепа,  баба!  Та  тож  вони  призвичаїлись  купатися  у  ставку,  куди  минулого  року  з  шкіряного  заводу  усі  відходи  спливли!



    


                                                  Н А Р- -О Д Н І   У С М І Ш К И
-Ти  часом  не  знаєш,подруго, за  що  це  звільнили  нашого  зоотехніка  Федю?  
-Ти  хіба  не  чула?  Про  це  вже  навіть  усі  ворони  в  окрузі  каркають!  Ну  тож  слухай, як  діло  було. Минулої  зими  наші  колго-
спники  несподівано   виявили  у  Феді  неабиякий  талант  новатора.  Бо  запровадив  він  у  місцеве  тваринництво  нову  технологію  виведення  морозостійкої  породи  корів. А  полягала  вона  ось  у  чому. Заходився  Федя  якось  зненацька  серед  зими,  саме  коли  стояли  люті  холоди,навідуватись  одразу  ж  після  свого  сніданку  з  оковитою  корівника,неначе  щоб  перевірити  самопочуття  підлеглих  тварин.  Отже,  зайшовши  туди,  він  наближав  своє  рожеве  обличчя  майже  впритул  до  коров`ячого  до  старого  носа,  немов  би  намагався  поцілуватися  з  нею,так  би  мовити,  від  великої  любові.А  потім   раптом  дмухав  на  неї,  що  є  сили.   Тварини  у  свою  чергу  на  таке  привітання  з  невідомої  причини  одразу  ж  і  лягали  на  промерзлу  підлогу  та  вмить  засинали.  А  наш  «чарівник»  тим   часом,  уклавши  усіх  тварин  по  черзі  на  “відпочинок», ішов  і  сам  собі  відпочивати  від  вельми  тяжкої  праці.  Та  згодом,  можливо,  за  годину  чи  більше  він  вертався  до  корівника  і  тих  корівок,  що  ще  не  встигли  примерзнути  навічно  до  підлоги,  одразу  і  переводив  до  нещодавно  збудованого  корівника.
                  Н Е З А П Л А Н О В А Н А   М У Т А Ц І Я
-Діду!  А  діду!  Годі  тобі  боки  відлежувати!  Давай  краще  поспілкуємось  трохи!
-Ну  чого  тобі,  стара?  Знову  не  спиться,  бо  все  світові  проблеми  вирішуєш?  
-Ну  що  там  іще  свербить  у  твоїй  голівці?
-Cкажи  мені,  старий,  чому  це  у  нашому  селі   раптом   усіх   бичків  пофарбували  у  чорний  колір,  аж  собаки  лякаються?   Хіба  що  тільки  для  того, щоб  телиці  впізнавали? Га?
-Ну  і  дурепа,  баба!  Та  тож  вони  призвичаїлись  купатися  у  ставку,  куди  минулого  року  з  шкіряного  заводу  усі  відходи  спливли!

История cоздания стихотворения: