Автор: Борис Байков
Тема:Детская проза
Опубликовано: 2016-07-21 00:46:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

подарунок

ПОДАРУНОК

На Сашковий день народження гостей надійшло вельми багато. Були тут і його друзі: Сергійко, Віталік та Оля, а також багато дорослих. Усі вони, як водиться, поздоровляли його з п’ятиріччям та обов’язково тягнули за вуха, немов би в цьому  і полягав головний зміст дня народження. А тому вони в Сашка нестерпно палали. І йому здавалося, що його вуха, мабуть, вже витягнулися мов у віслюка і мало не волочуться по підлозі. Але ж, безумовно, головною таємною прикрасою усіх цих вимушених неприємностей була для Сашка можливість отримати загадкові подарунки. Однак з невідомої причини були вони усі загорнуті у папір одного кольору. І Сашкові нестерпно кортіло їх негайно розсекретити., але мама чомусь не дозволяла цього ні в якому разі. Казала, що так роблять тільки невиховані хлопчики. – «От чудернацькі ці дорослі! – думав собі Сашко».  Та нарешті, коли він залишився з подарунками наодинці, вони були Сашком миттєво розсекречені. Але ж яким було розчарування, коли він не знайшов серед них для себе нічогісінько цікавого. Так, нажаль, дорослі гості, що так щиро і міцно тягнули його за вуха, не розщедрилися більш, як на дещицю іграшкових солдатиків, яких у Сашка вже назбиралося майже на «дивізію». А от якраз друзі  його здогадалися принести більш суттєві «презенти»: красиву дитячу сорочку з китицями, машину «швидкої допомоги» та «пожежну». Але головного подарунка Сашко цього вечора так і не побачив, бо стояв він під його ліжком у картонній великій коробці. Отже вранці, коли хлопчик зліз босоніж на підлогу, то й миттєво узрів його. А коли, нахилившись, розкрив коробку, то, навіть від захоплення не зміг одразу піднятися з підлоги. У чарівній коробці блищали нові черевички! Вони так сподобалися Сашкові, що здавалися йому найкращими у світі! Переповнюючись радісними почуттями він підбіг до мами і став її цілувати, дякуючи за такий подарунок! Коричневого кольору, блискучі та пахучі, вони, немов би якоюсь  чарівною силою привертали до себе Сашковий погляд. Дивлячись на них, він вже заздалегідь уявляв собі, як він в них виходить у двір, де усі товариші будуть заздрити йому. Від великої нетерплячки Сашко дуже швидко проковтнув обідню порцію їжі, та, одягнувши черевички, за кілька хвилин був вже у дворі. А коли підійшов до товаришів, що на цей час зібралися на лавці і про щось теревенькали, то спершу вони, як на прикрість, навіть не звернули на нього і найменшої уваги. Але ж Сашко ще все відчував себе іменинником і йому дуже кортіло похвалитися своєю обновою. Ось тоді він про це і розказав. Товариші, почувши про черевики, враз облишивши свої розмови та почали уважно придивлятися до Сашка. Та, на великий подив, його захват черевичками поділяли далеко не всі товариші. Так, наприклад, рудий Олекса запропонував йому зіграти в черевиках у футбол, щоб, як кажуть, «обновити» їх. Сашко цього разу рішуче відмовився, хоч йому, як і завжди, дуже кортіло поганяти м’яча. І таке байдуже ставлення друзів до його обновки відлунювалось в ньому гіркотою образи. Він все ще не міг налюбуватися черевичками. Він навіть відчував себе в них набагато міцнішим, ніж раніш.

История cоздания стихотворения: