Автор: Эмилие
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-01-09 00:37:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Край мій рідний! (Житомирщина)

Вулиці дитинства, небо…
Парк та Уборть, тихий сквер…
Все це рідне, все, як треба,
Для душі колись й тепер.
Поле, став та сіножаті,
Доти, що стоять з війни,
Ніби мовчазні солдати,
Що ще там, у тій борні.
Ліс, стежини партизанів,
Болота і бліндажі…
Це Житомирщина саме,
БАтьківщина у житті.
Тихо сонечко сідає,
Пломеніє небосхил…
Край мій рідний! Серце знає…
Для наснаги справжній тил.
Там, в дитинстві на порозі,
Долі стежку віднайду…
В бАтьківщині у облозі
Знов прямую, знову йду.
Спогади та сьогодення –
Долі справжній унісон,
І землі святої ймення…
Це реальність, а не сон.

История cоздания стихотворения: