Автор: не просто скрипка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-07-18 16:27:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЗАБУТИЙ КОЛОДЯЗЬ

Ці сторінки давно забуті,
Поглинув їх минулий вік.
Стояв колись під лісом хутір,
В нім жив самотньо чоловік.

Росте в дворищі й досі липа
Могутня, видно віддалік.
Вцілів колодязь від Пилипа,
Хоч і рокам утратив лік.

Віддав хазяїн душу Богу,
Садибі теж прийшов кінець.
Переорали і дорогу,
Змілів колодязь нанівець.

Тож відтепер пустий колодязь,
Забилось мулом джерело.
І журавель, як мертвий витязь,
Схилив до кадоба чоло.

Не зблисне сонечко-люстерце –
Чорніє отвір без води.
А дно колодязя, мов серце
Що залишилось без судин.
________

Водою він не пригощає,
Вже кілька літ отак пройшло.
Лиш рук отут не вистачає,
Щоб знов забило джерело.

Цей труд підвладний чоловіку,
Й хто зробить справу до пуття,
Відчує серцем голос віку:
Води й біля води життя.

Спекотний червень. Косовиця.
Катує спрага без води.
А поруч з журавлем криниця…
Лиш заросли сюди сліди.

История cоздания стихотворения: