Нет статуса

Автор: не просто скрипка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-11-19 22:05:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Батьковi вишнi Отцовские вишни

Батько вишні садив у дворі з давніх літ,
Розросталися саджанці пишні,
Я здавалось злетіла в щасливий політ
І покинула батькові вишні.

Проживаю тепер в місті тисяч вогнів,
У достатку, в будинку розкішнім,
Та приходять щораз, в мої сни чарівні,
Спілим кетягом батькові вишні.

Сивиною покрилися скроні мої,
Мого тата покликав Всевишній,
Він залишив цей світ, відтепер нічиї,
Цвітом плакали батькові вишні.

Опустіла господа, домують вітри,
Спорохнявів поріг нікудишній,
Припорошив стежину зелений спориш
Засмутилися батькові вишні.

Залишається сад, як у пам’яті слід,
Там зоріють плоди дивовижні.
Наче острів в тумані – невидимий світ
Де зосталися батькові вишні.

ОГРОМНОЕ СПАСИБО АВТОРАМ ЗА ПРЕКРАСНЫЕ ПЕРЕВОДЫ

ОТЦОВСКИЕ ВИШНИ

Отцом посаженные, уж который год,
цветут деревья... сад так буйно-пышен!
Но детство пролетело и... в полёт,
я улетала от отцовских вишен.

Я в мегаполисе, где тысячи огней
теперь живу... но крик порой не слышен,
когда в мой сон серебряных ночей,
вплывает аромат отцовых вишен.

Уж сединой сквозят мои виски,
отца в эдемский сад позвал Всевышний.
Он сад оставил свой... И от тоски
заплакали вдруг лепестками вишни...

Дом опустел, в нем поселилась тишь
гуляет ветер там, а голосА не слЫшны...
и тропку к саду затянул спорыш,
где, перезревши, опадают вишни...

Всплывает в памяти, затертая до дыр
Картина, словно снимок никудышный,
Туманный остров - мой забытый МИР,
где, об отце скорбя, стареют вишни...

Лида, настолько проникновенный стих, что я, заканчивая перевод, не смог сдержать слёз.
Спасибо Вам огромное, Владимир Бочаров

ОТЦОВСКИЕ ВИШНИ

Папа вишни сажал во дворе с давних лет,
Разрастались их саженцы пышно,
Я в счастливый полет получила билет
И покинула папины вишни.

Город тысяч огней, где я нынче живу,
Изобилием, роскошью дышит,
Но приходят в волшебные сны наяву,
Гроздья спелые папиной вишни.

Сединою виски уж покрылись мои,
И призвал к себе папу Всевышний,
Он ушел в мир иной, и, отныне ничьи,
Цветом плакали папины вишни.

Опустело подворье, лишь ветер да тишь,
Прохудился порог никудышный,
Захватил всю тропинку зеленый спорыш,
Загрустили отцовские вишни.

Остается тот сад, словно в памяти след,
Там сверкают плоды цветом пышным.
Словно остров в тумане - невидимый свет
Где остались отцовские вишни.

Удачи! ПЁТР ГОЛУБКОВ

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 317

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 0.

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
Рекомендации УПП
В прямом эфире
Я протестую! Бо була ота калюжа
Велика, скрєпна і до лих чужих байдужа.
Вона не щезла, не пропала, а, достоту,
Перетекла під Орськ, бо родичка Болоту!
Рецензия от:
Всеволод
2024-04-28 13:17:34
Живе, людяне, тому і вічне!
Рецензия от:
Олег Крушельницький
2024-04-28 12:14:08
Дякую ведучим АП Злива за надану можливість вкотре прослухати цю неймовірну пісню. Сьогодні Вербна неділя, може тому вона прозвучала особливо .
Рецензия от:
Леся Леся
2024-04-28 12:10:55
На форуме обсуждают
Люблю рок-музику. Люблю слухати Фреді Меркурі. Обожнюю  Believer.

Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". 

Я неадекватна людина, т(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-04-25 11:58:28
Most Popular Rock Songs On YouTube
1 Passenger | Let Her Go 3.7B
2 Imagine Dragons – Believer 2.6B
3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...)
Рецензия от:
Серж Песецкий
2024-04-23 23:49:15
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.