Автор: Каракулов Игорь
Тема:Мистика и эзотерика
Опубликовано: 2017-04-26 12:10:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Ми йшли у ніч Чумацьким Шляхом,
І Місяць нам світив серпом.
Чарівне небо із розмахом
Зірки розсипало степом.
Земля від краю і до краю
Плекала простором ланів,
І соловейко серце краяв
Під хор численних цвіркунів.
Ми йшли туди, де зустрічались
Земля із небом. В боротьбі
Ні той, ні та не поступались,
Палали блискавки в пітьмі.
Дійшли далеко опівночі
До сивих Кам'яних Могил,
Де вітер серед скель шепоче
І стародавні сплять боги.
Піднялись мовчки на вершину
У колі за руки взялись,
І на розгнівану хмарину
Злетіли райдугою в вись.
А там уже її втішали,
Від грому й блискавки, - до сліз,
Як немовляту колисали,
Гойдали ніжно вгору й вниз.
Розсипалась туманом хмара,
І знову літня благодать.
Нехай спокійно всесвіт марить,
А стародавні боги сплять.
История cоздания стихотворения:
Геннадий, мои овации Вам
и восторг. Великолепное стихотворение. Мира Вам, здоровья, добра, творческого вдохновения. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:44:27 |
Эдуард, стих на злобу дня. И нельзя даже на миг сомневаться в нашей Победе, это было бы предательством по отношению к нашим павшим героям. Спасибо за стих! |
Рецензия от: Геннадий Ронжин 2024-03-29 15:36:17 |
Танюшо, мої вітання
тобі. А вірш то який чудовий. Рада зустрітися знову. Творчого натхнення тобі, всього найкращого. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:32:25 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |