Пока надеюсь - живу!

Автор: Владимир Новак
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2022-07-10 10:35:39
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Не болем єдиним

Вижити вранці мені пощастило,    
сонечко зійде, світанок побачу.
Рядом окопчик дві міни накрили,
там же хлоп'ята - сиджу, ледь не плачу.

Рани мої - це не так то й важливо,
я ж бо живий і цей день не останній.
Скільки ж їх, хлопчиків  тут залишилось,
в  тому від "граду" жахливім тумані.

Юний хлопчина не звідав кохання,
іншого ж хлопчика любить дівчина...  
Хто із них думав в той день на світанні -
він же сиріткою лишить дитину.

Всі вони різні, які ж вони діти:
мрії, надії , кохання і зради...
Жити б, любити. співати, радіти,
зірку коханій із неба дістати.

Будемо мстити  жорстоко, відверто,
і не про нас він, той час милосердя.
Чорт нагородить рашистів посмертно,
шкуру здеремо із рашо-ведмедя.

История cоздания стихотворения:

9

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 137

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 9.

Лев Чорний

По заслугам!

2022-08-11 23:28:17

Владимир Новак

Спасибо. Воздастся каждому извергу.

2022-08-11 23:52:24

Эдуард Неганов

Такое не прощается и срока давности не будет для справедливого суда! Спасибо, Владимир, за стихи из окопа...

2022-08-11 23:23:49

Владимир Новак

Не забудем, не простим. Для убийц нет срока давности.

2022-08-11 23:50:25

Кравченко Вера

Поддерживаю Ваши мысли, мне кажется я б смогла поучаствовать в выполнении написанного - за сына. Никогда не думала, что могу так ненавидеть страну, в которой родилась, выросла, в свои34 года только стала жить в Украине. Стих понравился, Владимир.

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5

2022-08-11 23:00:01

Владимир Новак

Разделяю ваши чувства, хотя половина родственников живет в раше.

2022-08-11 23:48:35

Тетяна Даніленко

Дуже сподобався Ваш вірш, Володимире! Так боляче, що гинуть наші кращі хлопці... І підтримую Вас - поки "не про нас він, той час милосердя", треба здобути Перемогу!

2022-07-17 23:02:22

Владимир Новак

Тільки перемога! Можливо "той час милосердя" і настане, але в далекому майбутньому, як помилування деяких засуджених.

2022-07-17 23:14:52

Тетяна Даніленко

2022-07-18 00:01:25

артемия

- Всі вони різні, які ж вони діти - та хай же живуть! Ой, як багато смертей! Туга, туга...
Дякую за вірш, Володю. Н

2022-07-17 14:52:11

Владимир Новак

Тому й маємо здерти шкуру із "рашоведмедя"

2022-07-17 14:57:11

Музонька

Есть две цивилизации. Это война цивилизаций. Таких разных. По духу. С одинаковым типом внешности и языком. Но, с таким разным мировоззрением.

2022-07-10 21:55:11

Владимир Новак

Під цим визначенням просвітники мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму та справедливості - цим в гнилій раші і не пахне. Назвати фашизм чи рашизм цивілізацією категорично неможливо.

2022-07-10 22:10:28

Ворох Воспоминаний

Сподобалось

2022-07-10 19:15:33

Владимир Новак

Дякую.

2022-07-10 21:46:00

Федчук Евгений

Нічого, віділлються їм наші болі. Скоро. Дякую.

2022-07-10 19:12:29

Владимир Новак

Віділлються, це не за горами

2022-07-10 21:44:57

Тетяна Лавинюкова

Володимире, війна - це колосальна національна трагедія для нас, втрати найкращих наших захисників нічим не поновити. Так, на місце полеглих героїв встають нові герої. Кожна втрачена душа була унікальною, неповторною. Та недаремні жертви, ми віримо, що вони допомагають нам духовно. " Вони тримають лінію оборони. Вони в могилах, як в окопах". (Ліна Костенко)

2022-07-10 14:31:49

Владимир Новак

Все так, Таню. Але помста за смерть наших синів, за Бучу, за Харків має бути невідворотньою і хорстокою. "Ера милосердя" якщо й настане, то в далекому майбутньому.

2022-07-10 14:49:45

Тетяна Лавинюкова

2022-07-10 14:56:28

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений