Автор: Володимир Бабич
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2017-02-15 17:43:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Немов би й не було війни...

Туманом вкртий кожен ганок,
Поволі наступа світанок,
Затихло все життя вкруги...
Немов би й не було війни!..

Цвітуть духмянії сади,
Зазеленіли знов сепи,
Осяє сонце ці краї,
Немов би і нема війни...

Та тільки око світ узріло,
Сприйнявши, все, що серцю мило,
Цю тишу гуркіт розірвав --
Розрив снядів, градів шквал!..

Знов степом кулі засвистять
В наступ повзе расєйська ,,рать'',
Сади духмяні чадом вкрило...
Сплюндровано, що серцю мило...

А тілки но здвалося мені,
Що наче б то й нема війни...

История cоздания стихотворения:

Обстріли...