Автор: Володимир Бабич
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2017-07-07 13:41:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Десь там, за обрієм років,
Булих,давно минулих як дим днів
Були без пострілів і без розривів сни,
В яких був мир... і не було війни...
Десь там, за обрієм років
Жили й не думали про іспитів часи,
Що станем всі, народом, всі грудьми,
Щоб врятувати край свій від ганьби!
Десь там, за обрієм булИх часів
Любили, дихали, раділи, що жили,
Та ось пройшла по нас грузила вісь...
І порівняла, хто ти є, і ким ти зріс...
Десь там, за обрієм булих часів,
Ми всі жили, під впливом булих днів,
Та доля кожного була лише у тім --
Зробити вибір, ХТО ТИ для усіх!!!
История cоздания стихотворения:
Ноги стали уставать,
голова кружиться, Сердце надо разогнать!.. чтоб опять трудится |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 12:10:30 |
Спасибо, Рейчел! Там процветает сплошной сатанизм... |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 12:03:56 |
Точный портрет нарисрвала, всё так и есть... Моя Вам моральная поддержка! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 12:00:21 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |