Автор: Макс Какарюк
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2016-12-02 19:54:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Розведений міст

Дівчина слова, знову,
Так гірко мені плачеш,
Чому, відняло мову?
Чи знову тяжкий кашель?

Я шукав так довго твої очі,
Млосне-во-солодке  море,
Посеред бермудський кут,
А вперся на гидкі калюжі,
Суцільний бруд і каламуть.

Не плач,
Облиш свою дешеву туш,
Та щоки пудрені мукою,
Ти почала, так руш,
Знеси до чорта все,
Та дай мені покою!

В тебе відмерло кохання?
Кажеш, цієї дебільної ночі?!
В мене здохло живе,
І ожити більш не схоче.

Я утопленик, я горе,
Зразок, яким бути не треба,
В тих калюжах, що твої очі,
Блідих як небо,
Топлюся я, що ночі.

Давай без землетрусів,
І планованих зносів,
Давай просто розведемо міст,
Я підіймусь на один із хмарочосів,
І розіб'юсь, тобі на злість..

История cоздания стихотворения: