Автор: Алла Пахарь
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-10-03 23:34:44
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Чумацький шлях пращурів

Ще день один крізь біль і сподівання.  
Ще ніч одну на самоті думок.
А маятник хитається дедалі
стрімкіше над безоднею зірок...
Вози й воли невпинно крок карбують,
летить сріблястий пил, а може сіль.
Шляхом Чумацьким пращури крокують,
громаду душ збирають звідусіль.
- Агов, Петро!
- Привіт, Миколо, як ти?
- Одарочко, красуня, як була!
Шляхом мандрують зоряним без карти
пресвітлі душі, кинувши тіла
напризволяще на землі далекій.
Здригнеться Всесвіт вибухом війни.
І сивий пращур на крилах лелеки
злетить туди, де донечки й сини,
вогненним виром втягнуті в недолю,
рятують діток - промінці життя.
Летить козак: "За правду і за волю!
Тримайся, синку. Буде майбуття!"
Посеред бою вихор розлютиться,
ламаючи безжалісну орду,
злетяться круки, затуливши світло,
і стрілами на ворога впадуть.
Торкнеться прохолодою живою
скривавленого теплого чола:
"Тримайся, синку, я завжди з тобою..."
Майнули в небі синім два крила...

История cоздания стихотворения:

Після відвідування Чигирина, резиденції гетьманів,
душа стривожена й піднесена розповідями про давні
часи.