Автор: Олесь Жученко
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2016-11-22 19:09:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Немає в світі іншого народу

Немає в світі іншого народу,
Ніж українці, хто б ще так страждав.
Хто б так свою виборював свободу,
Хто б душу так за неї покладав.

У світі істин різних чи замало,
Але для нас вона лише одна.
Ще всесвіту цього не існувало,
А наша Україна вже була.

І наш господь, коли створив цю землю,
Він українцям, нам подарував.
Той самий рай, де з Євою своєю,
Колись ще сам Адам перебував.

І той, хто народився українцем,
Повинен це постійно пам'ятать.
І діточок своїх навчать з дитинства,
Кохати рідний край та захищать.

На рідній лише мові розмовляти,
Стареньких поважати та батьків.
І гідно для країни працювати,
Та бити, якщо треба ворогів.

Але найголовніше, що потрібно,
І западенцям це і східнякам.
Стояти за єдину Україну,
На заздрість усіляким ворогам.

Бо в єдності є наша міць і сила,
Адже ми українці, ми брати.
І ворогам вже, якби не кортило,
Вони невзмозі нас перемогти.

Бо в нас живе козацький дух свободи,
Бо ми ж усі, самі собі пани.
Нехай від нас навчаться всі народи,
Як треба жити вільними людьми.

Як треба батьківщину шанувати,
Як вірними їй бути назавжди
Бо Україна нам є рідна мати,
І ми для неї рідні є сини.

Ми мужні, працелюбні та відкриті,
Прямуємо до нашої мети.
І не завадить нам ніхто на світі,
Суцільної свободи досягти.

Бо воля, незалежність, самостійність,
Це наші найдорожчі здобуття.
Без котрих і немає українця,
Бо в цьому сенс є нашого життя.

Ми волю нашу кров'ю здобували,
Великих втрат зазнали в боротьбі.
Але від того, ще міцніші стали,
І славу Україні набули.

Немає в світі іншого народу,
Ніж українці, хто б ще  так страждав.
Хто б так свою виборював свободу,
Хто б душу так за неї покладав.

История cоздания стихотворения: