Автор: Олесь Жученко
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2016-12-06 07:37:09
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Донбасе мій, дивись що ж ти накоїв,
Якого лиха сам собі завдав.
Нічого ти для себе не відстОяв,
Лише кацапам зручно підіграв.
Як сталось так, що ти дійшов до зради?
Своє ім'я та нас ганьбою вкрив.
Навіщо слухав ворогів поради?
Та й ще до себе сам їх запросив.
Невже ви люди зовсім подуріли?
Навіщо вам вже, той ,,Кацапський світ"?
Та це ж тягар, це ж рабство до могили,
Принижень та знущань щоденний гніт.
Росія-це ж тюрма, ярмо на шиї,
Там не їснує вільного життя.
Й розІб'ються, як скло, всі ваші мрії,
Це шлях в нікуди, шлях у небуття.
Повинні ви про волю свОю дбати,
Бо це вагоміша є цінність на землі.
За неї в війнах гинули солдати,
Весь світ за неї б'ється взагалі.
Як можна жити в світі без свободи?
Без волі, незалежности, скажіть?!
Дивіться, як знедолені народи,
Котрих Москві вдалося підкорить.
Та дідько з вами, вас вже не змінити,
Зомбовані ви міфами Кремля.
Але, як будуть жити ваші діти?
Де бУде їх країна, їх земля?
Чому ж ви навчитЕ їх запродАнці?
Як знОву жИти в руському багні?
Від злиднів потопАючи в пияцтві,
Чи як братів вбивати на війні?
Чи може москалям шкарпетки прати?
Та бути їх рабами все життя.
І Путіна щоденно прославляти,
Як гарного та доброго царя.
Тоді, які ж ви в біса українці,
Скоріш робіть російські паспортИ.
Та забирайтесь геть від нас чужинці,
Хоч до Росії, хоч під три чорти.
Зі зрадниками нам не по дорозі,
Навіщо нам непотріб та сміття.
Надалі вас терпіти ми невзмозі,
Ми кращого бажаємо життя.
Бажаємо ми щастя Україні,
Бажаємо їй волі і добра,
Та миру, миру нашій батьківщині,
І в цьОму, хай нам бог допомогА!
История cоздания стихотворения:
Дякую, Ирина! Чувство полёта Вы чудесно передали для тех кто не летал и скорее всего уже никогда не полетит на самолёте. Я помню мой первый полёт на так называемом в народе "кукурузнике". Мне тогда досталось место рядом с пилотом (он был один) и я в свои восемнадцать лет радовался полёту! Несколько воздушных ям на меня не повлияли, но многие пассажиры использовали пакеты(их тошнило) . я был увлечён и глядел на показания приборов на паннели управления! Полтара часа полёта пролетели как несколько минут. |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 12:44:19 |
Незважаючи на ситуацію , що сталася за час війни, в вашій ніжній та ємній душевного тепла,ДУШІ стільки любові до природи, що вона охоплює все навколишнє середовище. І це цікаво відтворено у вашому творі! Дякую ! |
Рецензия от: Артур Сивий 2024-03-29 12:18:29 |
Какой же это анекдот? Красивый, по наследству рот! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 12:16:41 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |