Автор: Шевчук Любовь
Тема:Патриотическая проза
Опубликовано: 2016-11-19 10:06:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Україна

Любов Шевчук
Україна

Моя Україна, вільна, квітуча,
Якою наснилась в Тарасовім сні.
Хрещена Аскольдом, оспівана круча,
Духовністю волхвів озвалась мені.

Софії Київської, Лаври куполи,
Закони Божі, служби урочисті.
Любов і прощення у серці ожили,
Сповідь, причастя – роблять душі чисті.

Б’ють джерела цілющої води,
Кров’ю героїв землю окропивши.
Трипільської культури тут сліди,
Законом Віче, владу оновивши.

Вічний вогонь, болото забуття,
Голодомор, не викосив народу.
Пускають корені для нового життя,
Внуки козацького, загубленого роду.

На рушнику, пшеничний коровай,
Жовто-блакитний прапор майоріє.
Мова рідна, ллється через край,
Душі ріллю, пісенне слово сіє.

Запалить свічки знов каштана цвіт,
Чорнобилю, війни загоїть рани.
Оновленим, духовним стане світ
І слава полетить за океани!

История cоздания стихотворения: