Автор: Шевчук Любовь
Тема:Стихи о природе
Опубликовано: 2016-12-01 12:16:07
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Гриби

            
Любов Шевчук
Гриби

Росами вмивались квіти зрання,
Заспані ялини та дуби.
Називають “тихе полювання”,
Коли в кошик просяться гриби.

Стрілись на узбіччі сироїжки,
Зелені, жовті, сірі кольори…
Бабки одягли в панчохи ніжки,
Красноголовці шляпки догори.

Стрінеш тут і рижики, лисички,
Стрункі та гонорові полячки.
Розпустило сонце жовті стрічки,
Висвітило в хащі  синячки.

Гурт маслят в соснині причаївся,
Придивись уважно і знайди.
Пень розцвів— опеньками прикрився,
Шикуються рядовки у ряди.

Поважно виступає, гордовито,
То білий гриб – до шанування звик.
Господар лісу справжній, діловитий,
Товстобрюхатий красень – боровик.

История cоздания стихотворения: