Автор: Нинель Калениченко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-11-30 11:41:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Принесіть мене, лебеді в рідні краї

Ой візьміть мене, лебеді, разом з собою,
Понесіть мене лебеді, в теплі краї,
Щоб зігрілося серце, обпечене горем,
На цій рідній, великій, прекрасній землі.

Я за це вам журавлиних пісень заспіваю,
Розкажу про любов неземної краси,
Що звеличує душу і в юність вертає,
Хоч пішла в небуття, мов краплина роси.

Не зігрілося серце під лагідним сонцем,
Не забула того, кого вірно люблю,
Бо немає на світі ще сили такої,
Щоб здолала те горе, те море жалю.

Тож візьміть мене, лебеді, разом з собою,
Понесіть мене, лебеді, в рідні краї,
Бо не можу я жити далеко від нього,
З ним – думки, сподівання й скорботи мої.

1981 р.

История cоздания стихотворения: