Автор: Джаспер Блек
Тема:Мистика и эзотерика
Опубликовано: 2017-01-11 22:26:06
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Пророцтво Ітліни

І знову затремтять стіни
Розкришиться лід
на якому повно людей
І все потоне, як тоне маленька дитина
В материнських обіймах
коло серця й грудей

Запалить ліси розгарячене сонце
Згорить увесь світ у яскравім вогні
І всі знайомі і всі незнайомці
Горітимуть поки не згасить їх сніг

Засипле й загорне усе, що довкола.
Ні слова ніколи нікому не скажеш-
Лиш буде зі снігу пустеля ця гола
І більше ні з ким ти двох слів не зав'яжеш.

Загине ввесь світ у холодній печалі,
Загине у тебе в бездушних руках
Прийде Пурги час й бризнуть крові корали,
І стане війна у ділах і думках.

І піде знов брат із оружжям на брата,
І зникнуть всі люди у пекла димках,
І стане історія, лиш часу утрата,
Що зникла назавжди у смерті потьмах.

І знов тріснуть стіни,
Розкришиться світ,
котрий повен людей.
Лиш ти з них спасешся,
Немов та дитина,
Що щастя шукає поблизу
Від матері рідних грудей

История cоздания стихотворения:

Натхненно пророцтвами з Скайріма та Відьмака.