Автор: Джаспер Блек
Тема:Мистика и эзотерика
Опубликовано: 2017-06-30 20:48:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Перехрестя

На перехресті двох світів,
Де вдаль злетіли дві дороги,
На відстані в мільйон життів,
Знайшлась стежиночка до Бога…

Де тінь від чаші пада ниць,
І вверх зростають дивні арки,
В калейдоскопі таємниць,
Старих світів чекають згарки.

В минуле все давно пішло,
Водою Лети все омилось,
Із праху нове розцвіло,
І забуттям ізнов покрилось.

Майнула лінія нова́,
Зірки на небі запалились,
І згасли, так як не бува…
Старі світи омолодились…

Життя розквітло, мов бутон,
І тіло силою повнилось,
Героїв різних пантеон,
І всім ті ж самі сни наснились…

Пройшли віки, пробігли води,
Змінивсь річо́к і часу плин.
Людей предивнії пригоди
У прах розтер всесвітній млин.

Забуті, зникли всі дракони,
І ельфів щез дивацький сміх,
Та попри всякі перепони,
Один ще знає їх усіх.

Прожив епохи усі зразу,
Стерпів тягар важкий часу,
І раз за разом, знов й щоразу,
Він згадував минулий сум.

Роки тяжіють несказанно,
І тягнуть душу впасти ниць.
І раз за разом все так само:
Душа, світи, хрест таємниць…


Дзеркальні відзвуки минають,
Уламки снів лиш не минуть,
Епохи в вічності зникають,
Тікає знов життєва суть.

Жорстка система, невблаганна,
По лабіринту довгий путь,
І в поворотах філігранних,
Вже в інший бік не повернуть.

Та залишилася одна
Надія світла й безневинна:
Між двох світів, біля млина,
З’явиться стежечка повинна.

Така існує лиш одна…
На ній і щезне вся тривога,
На зустріч поведе вона,
Вперед, угору і до Бога…

История cоздания стихотворения: