Автор: Євген Демчук
Тема:Городская лирика
Опубликовано: 2017-01-06 16:20:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Є.Демчук
МОЇЙ ДОНІ
Що ж тобі написати,
Моє миле дитя?
Що ж тобі побажати
На дорозі життя?
Може перли і славу ,
Може купу грошей.
Але, мабуть, найбільше
Це поваги в людей.
Щоб раділа ти, доню,
Сонцю, ясному дню.
Щоби ночі затишні
І не було жалю.
Щоби місяць в дорозі,
Щоби ласки в «гнізді».
Щоби завжди у скруті
Хтось поміг у біді.
Щоби лихо у сні лиш,
Лиш у радість сльоза.
Щоб творити хотілось.
І щоб користь була.
Свою мову квіткову
Ти усюди плекай.
Свою землю і край
Ти завжди памятай.
Чи будеш ти в Тайланді,
Чи в Америці най.
Радій тому, що в тебе є,
Старайся більшого достати.
Якщо ти навіть десь впадеш.
Вставай і йди, як вчила мати
На зло недругам, що будуть.
На радість друзям і родині.
Бо так заведено у нас.
На рідній Неньці – Україні.
Гартуй здоровя молоде,
Не дай себе у бік схилити.
За тебе, наша пташко, ми
Будемо Господа молити.
Здоровя, щастя і добра,
Та довгих літ на твоїй ниві.
Рясних дощів в спекотний день,
Тепла і злагоди в родині.
Пробач мені і мамі теж ,
Як щось не те тобі казали.
Повір, найбільша ти кровинка в нас,
Кому добра завжди бажали.
Про рід свій древній не забудь.
Від нього в тебе все коріння.
Благословило тебе в путь,
На довгі роки і на вміння.
Усіх чеснот і благ земних
Бажаємо тобі,
Щоб устелялись килимами
Дороги голубі.
Радій , дерзай, твори,
Моя весняная пташино.
З тобою завжди поруч ми
І рідна Ненька - Україна.
Є.Демчук 06.01.2017 р. м. Вінниця
История cоздания стихотворения:
До дня народження моєї доні...
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму! |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-29 01:44:52 |
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |