Автор: Руслан Лотоцький
Тема:Песни
Опубликовано: 2017-01-19 18:31:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Знову грудень,сніжний як вторік
випадковий чи фатальний збіг?
Дарувала доля
зустріч нам
в час як падав перший сніг.
У плеяді романтичних днів
ми сіяли з тисячі вогнів
дням жадань і втіх
не вели ми лік
в просторі витав твій сміх.
приспів
Ні ,не вірю,що минув цей час
що тьмяніє блиск наших очей
я розстелю на сніг
кохання ніжний квіт
у хуртовині ,наших,пристрасних ночей
я розстелю на сніг
весь світ до ніг твоїх
у хуртовині ,наших,пристрасних ночей.
У в полоні ночі,віч-на-віч
лагідно торкаюсь твоїх пліч
знову ми одні
подаруй мені
аромат обійм та свіч.
Знову грудень ,пада срібний сніг
сніг спокуси та безсонь моїх
і нехай мете
украду тебе
у життя на двох,одне.
История cоздания стихотворения:
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму! |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-29 01:44:52 |
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |