Автор: Сергей Немо
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2016-12-19 12:10:42
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Долоня (Притча)

(Присвячується  одній  скромній  медсестричці (ХК)

Людські  серця  потрібно  берегти,
Лише  вони  женуть  по  тілу  кров.
Та  завжди  треба  місце  в  них  знайти  –  
Прийняти  щоб  від  Господа  любов.
Вона  дається  людям  неспроста  –  
Нужденним  щоб  в  біді  допомагати.
Вчинила  так  і  юна  медсестра,  
Щоб  хворому  надію  жити  дати.
У  чоловіка  серце  підкачало  –  
Потрібно  операцію  робити.
В  палату  медсестричка  завітала,
Взяла  за  руку,  стала  говорити:
«Пройде  успішно  Ваша  операція,
Нічого  не  будете  відчувати.
Але  коли  мине  реанімація  –  
Ще  шість  годин  прийдеться  полежати.
Не  можна  рухатись  і  говорити,
І  очі  теж  не  треба    відкривати.
Я  буду  біля  Вас  весь  час  сидіти,
І  руку  Вашу  у  руці  своїй  тримати.
Коли  від  страху  заболить  у  скронях,
Беззахисність  охопить  враз    –  
Теплом  зігріє  Вас  моя  долоня,
Відчуєте  –  я  поряд,  біля    Вас.»
Все  було  так,  як  медсестра  сказала,
Коли  відчув  безпомічність  сповна,
З  усім  цим  світом  лиш  його  єднала
Її  долоня  –  рідна  й  дорога…
Так  і  Отець  наш  руку  протягає,
Коли  в  біді  нас  огортає  страх.
Його  любов  нам  серце  зігріває.  
Прийміть  її  –  покайтеся  в  гріхах…

© S.Nemo
01.02.2016

История cоздания стихотворения: