Автор: Инга Ус
Тема:Шуточные стихи
Опубликовано: 2016-12-19 17:03:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Живописець

Прийшла зима на Україну
І перший вдарив вже мороз.
Хлопчак Мишко узяв лозину,
П ішов по вулиці в рознос.

Навкруги лиш смурна картина.
Калюжі з льодом де-не-де.
Мишкові нудно, і лозина
Його на подвиги веде.

Ще до світ випрала білизну
Бабуся, що в кутку корпить.
І простирадло білосніжне
Вже на морозі майорить.

Як нудно міряти калюжі
І льод лозиною ломати
А що як палкою, мов пензлем,
Те простирадло розписати?


Мишко старанно з півгодини
Мазки грязюкою ложив.
Душею він писав картину.
Старався так, що аж спітнів.

А сатана йому на вухо
Шепоче: « Так не залишай!
Піди та розкажи бабусі,
Який ти гарний. Ну, давай!»

І героїчно (мов сказився!)
Про свої дії він доклав:
«Піди, бабусю, подивися.
Я простирадло розписав!»

Героя лаяли з годину,
Та й батько руки ще приклав.
Отак Мишко через лозину
І малювання постраждав.

История cоздания стихотворения:

Ця історія відбулася насправді з моїм другом Мишком, коли я була в дитинстві в гостях у своєї бабусі