Автор: Сонячна пошта
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2017-03-16 07:17:37
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

В думках лише Схід...

В думках лише Схід... Я блукаю, як привид.
І знов напливає цей смуток і сум.
Чи здатен мене хоч який-небудь привід
Звільнить від жахливих нав’язливих дум?

Звільнить від кошмарів, де рвуться снаряди,
Де тиші замало, харчів, теплоти,
Поранено хлопців твоєї бригади,
Де грязь по коліна, і там, де є Ти.

Все вірно. Ти правий. І я тобі вдячна.
Насправді, мені ти не розповідав.
І про переведення в гірші умови
Теж знаю, мій рідний, чому ти змовчав.

Ти вибач. Не стрималась. Просто це нерви.  
Тебе я чекаю. Ти майже не спиш.
А орки вночі починають маневри.
Ми швидко прощаємось, і ти біжиш…

Живу і ледь жеврію. Майже тримаюсь.
І зараз життя – це один тільки день.
Як важко мені, я тобі не зізнаюсь.
Аби ще з тобою зустрітись лишень…

***
Дніпро вже звільнився, і крига – за плином.
Сьогодні субота. Розтанув скрізь сніг…
Яскраві вітрини. Іду магазином.
Штовхають і майже збивають із ніг.

При вході кричать, а я силюсь збагнути.
Тут написом крупним: «Розпродаж зими»…
Та майте ж ви мужність хоч раз зазирнути
У вічі триклятій російській війні!!!

История cоздания стихотворения: