Автор: Виктор Харламов
Тема:Переводы
Опубликовано: 2017-01-26 13:49:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

" Подруге " ( з Марини Цвєтаевої )

Повторю , ще до розлуки ,
Під любові щем ,
Що любила я ці руки -
владні ... з сліз дощем.

Очі , за несамовиту
Вдачу всіх наяд .
Потребують щастя звіту -
Випадковість , яд ?

Всю тебе , в треклятій долі
Пристрасть , бачить Бог ! -
Є вимога - зміна ролі ,
Випадково ... двох ?

Ще скажу необережно :
- Слухай , не спіши (!),
Це твоя душа безмежно -
Поперек душі.

Так , тобі скажу - з мрій трунку ,
Бажано , ти  знай
- Губи дав для поцілунку
Ангел юний . Рай

- Погляд ... Погляду - гріх зливи ,
Сонце ... " голубе " !
Не зустрів , лише щасливий ,
На біду ... Тебе.

История cоздания стихотворения:

Небагато читачів знають що Марина кохала одну жінку , палкіше , ніж усіх чоловіків ! Їй Марина писвятила багато віршів об"єднаних
циклом "Подрузі" , де є чарючі слова : "Под лаской плюшевого пледа
Вчерашний вызываю сон.
Что это было? - Чья победа? -
Кто побежден? " ; Чьё сердце , ваше ли , моё ли ... летело вскач ! ; Так и не знаю : победила ль ? Побеждена ль ? "