Автор: Виктор Харламов
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-02-14 06:05:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Я пас телят в степу донецькім

В 12-ть років, як Тарас, пас не ягнят, а все ж худобу -
Телят, корів... Світ, без прикрас, в мені вичавлював неробу.

Степи Донецькі  не святі, чортами зваблені до скону,
З шахт урвищ дарували ті - вугілля брили, як ікону

Дарують тім, хто не дожив до світлих днів від  Данте аду,
Коли вже сам бажаєш див, тих , в раї знаних... Дав пораду

Нам Бог, та ми не чуєм, ні, благословення жити миром,
У Лугандонії в борні ще гинуть кращі тих - з Кадиром...

Грабують виродки Москви ще "невгамовну"  Україну,
Третина клятих банд - це ви, ви, Януковичі !  Де діну

Зізнання, кернесів злодюг, ахметових, та їх вассалів...
В Степах ковил зна пил наруг, брехню здобуту ще "на салі..."

Донецьк, Луганськ і Крим в полоні за власним маревом з небес...
" Хайль Путін ! " - не на Оболоні кричать русини... Розум щез,

А може є ще інший сказ політиків не від народу ?
В 12-ть років, як Тарас, вони не мріяли : " Свободу ! "

История cоздания стихотворения:

З 12-ти років працював у колгоспі "Перше травня" Добропільського району, у 15-ть, за рішенням Виконкому м.Добропілля Донецької
області, отримав "Трудову книжку"... на шахті 1-2 "Добропільвугілля"...