Автор: Виктор Харламов
Тема:Переводы
Опубликовано: 2017-03-05 08:30:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Люди ідуть по світу (вірш Сідорова...)

Люди все ж йдуть по світу...
Їм, нібито , трохи треба -
Шати намету й квіту
Радість, веселий шлях...

З димом зливається пісня ,
У хлопців погляди в мріях
Шепоче  у  сні бродяга
Комусь: " Не забудь ! " ... У віях

Враз  з димом зливались пісні ...
Хлопці відводять лиш очі ,
Шепоче  бродяга у сні...
Слова:"Не забудь ! " пророчі ...

В містах не блищать вони
Манерами аристократів
У світлих концертних залах
Де шум метушні затих .

Страждає дУші відлига,
Бетховена звуть сонати
І світлі пісні мрій Грига ,
Долі змогли їх впізнати .

Зірками у мріях сяють
Бетховена п"єси , сонати ...
Де світла пісенність Грига
Їх переповнює .. шати .

Люди все ж йдуть по світу
Слова їх порою грубі .
Будь ласка, вибачте, з квіту -
Усміхненно скажуть, любі .

Та сум опанує ніжність
ПісЕнь.., сухі губи в цілунку...
Всім ті, найкращі книги,
Несуть в рюкзаках, з дня трунку .

З пісень тиха ніжність криги ,
Пестить сухі ледь губи ...
Цитують найкращі книги ,
Що в рюкзаках до згуби .

Не зраджує компас старий ,
Отримані в терміни карти
Бо на штормівці слід мрій
Лавини, зради - не шати.

Щасливий, хто склав із літер
Щемляче чуття дороги...
Де рве горизонти вітер .

История cоздания стихотворения: