Автор: Виктор Харламов
Тема:Переводы
Опубликовано: 2017-03-06 10:30:24
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Лицарі без страху і докору ( з Ваншенкіна)

Час велично йде, летить вперед,
Віє над полями і лісами,
Ось настав для нас його мрій злет:
Скільки ж друзі, коштуєм ми з вами.

І крокують в грізний бій.., бої,
Прямо в бій зі школи, власне з двору...
Дорогі однолітки мої,
Лицарі без страху і докору.

Потребує в серці меж, чи ні;
Велич сили; геть парадні брами:
Їх маршрут в незнаній глушині -
Хащами, болотами, ланами.

Поки мріємо, ми ще живі,
Прагнемо у щасті, без зневаги...
Будувати мрій міста нові
Дій потрібні людям переваги.

Ти, скоріш одинаком пропав,
Без яскравих душ, в них сяє віра...
Надихав сердець майстрів запал,
Їх порив, їх приклад мрій та діла.

Все ясніше зорі, не в імлі...
Там легкі  дороги, з Бога зору:
Де, живі й сьогодні на землі
Лицарі без страху і докору.

История cоздания стихотворения:

«Потребує серця і душі
Потребує сили і відваги
Їх маршрут в незнаній глушині
Хащами, болотами, ярами.»? - (за пропозицією Володимира
Новікова...)