Автор: Виктор Харламов
Тема:Переводы
Опубликовано: 2017-03-09 06:45:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Люди всеж йдуть по світу (з Сідорова)

Люди все ж йдуть по світу...
Їм, нібито, трохи треба -
Шати намету й квіту
Радість, веселий шлях...

З димом зливається пісня,
У хлопців погляди в мріях
Шепоче у сні бродяга
Комусь: "Не забудь!.." У віях

Враз з димом зливались пісні...
Хлопці відводять лиш очі ,
Шепоче  бродяга у сні...
Слова: "Не забудь !" пророчі ...

В містах не блищать вони
Манерами аристократів
У світлих концертних залах
Де шум метушні затих .

Страждають дУші, (відлига),
Бетховена звуть сонати
Щоб світлі пісні мрій Грига,
Їх долі змогли пізнати .

Страждання у мріях сяють
Бетховена п"єси, сонати...
Де світла пісенність Грига
Їх переповнює... шати.

Люди все ж йдуть по світу
Слова їх порою грубі .
Будь ласка, вибачте, з квіту -
Усміхненно скажуть любі .

Та сум опанує ніжність
ПісЕнь.., сухі губи в цілунку...
Всім ті, все ж найкращі книги,
Несуть в рюкзаках, з дня трунку .

Пісень тиха ніжність криги ,
Пестить сухі ледь губи...
Цитують найкращі книги,
Що в рюкзаках до згуби.

Не зраджує компас старий,
Отримані в терміни карти
Бо на штормівці слід мрій
Лавини, зради - не шати.

Щасливий, хто склав із літер
Щемляче чуття дороги...
Де рве горизонти вітер .

История cоздания стихотворения: