Автор: Виктор Харламов
Тема:Переводы
Опубликовано: 2017-06-18 08:55:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

В. Шекспір (К. Марло) Сонет 57

Слуга сам, прислуговую тобі.
Не знаю, як вже бути кращим. Гарно:
В момент бажань, підказаних в журбі,
Примх лестощі - безцінні.., йдуть попарно.

Немає служби доки ти, без меж
Її не вимагаєш. Все безцінне
В години та секунди... Мариш, все ж
Не думаєш, що все земне - теж тлінне.

До гіркоти розлуки, з міркувань,
Мене - свого слугу, ти посилаєш...
Чи сміє раб не бачити бажань;
Готовий їх прийняти(?) - інші, маєш.

Любов безглузда - примхами без меж;
Гріхів не бачить серце... - Як втечеш.

История cоздания стихотворения: