Автор: Виктор Харламов
Тема:Переводы
Опубликовано: 2017-06-19 09:07:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
У світі все було раніше, все ж
Не процвітало, обдуривши розум.
Постійно в муках творчості живеш,
То ж помиляєшся, торуєш прозу...
По-друге: ти, не візьмеш вчасно... ту
Дня притчу та недосконалість хижу;
З архівів - муку днів, біду святу..,
З минулого все виросло... Наближу
Те, що кругообіг знає чисто,
Удосконалює думок тягар;
Бо стародавній світ не знає хисту,
В агонії - Екклезіаста дар.
Уми колишніх днів - хміль юнаку;
Все вихваляють, що - вже до смаку .
История cоздания стихотворения:
Гарний вірш. І трохи смішний, і з філософським підтекстом. Сподобалось також. як уплетене у вірш сонячне затемнення. |
Рецензия от: Всеволод 2024-03-29 13:08:26 |
Браво, Микола! Дуже влучно! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:07:38 |
Рази в дырявую голову можно плеснуть ума? Дохлый номер - разольется. |
Рецензия от: Всеволод 2024-03-29 13:05:08 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |