"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Виктор Харламов
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-10-31 09:06:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
От византийцев, греков ли мечтали
Создать кириллицу с глаголицей: под стать,
Все азбучные постигали дали, -
Печатные слова хотели знать.
Кирилл, Мефодий испытали боли,
Суды, запреты, унижений шквал:
Славянское всё было для застолий
И запрещалось в службах... под кинжал.
От Рождества Христова знаем, стали
В год восемьсот шестьдесят третий.., да:
К славянам прилетели птичьи стаи
Читающие. Всходит слов звезда
Сковороды, Франка и "иже с ними"...
В сегодня мчались мастера пера;
Все книги нам рождались не чужими,
Ведь "Рускім письменам" пришла пора.
Ещё необходимо было время
Всё привести к реалиям судьбы
Для слова Киевского: чудо - бремя
Училось по слогам: "Мы не рабы!".
История cоздания стихотворения:
«Руські письмена» - звідки вони? "Наявність писемності - один з основних показників народної культури. З цієї причини всі народи зазвичай поділяються
на письмові та бесписьменные. Традиційно вважається, що слов'яни обзавелися власним листом у другій половині ХХ століття. Та й воно було створене не
ними, а візантійським вченим св. Костянтином (в чернецтві Кирило). На кому підставі робилися далекосяжні висновки про перевагу над слов'янами
багатьох інших народів. Особливе завзяття виявила німці. Дійсно, у германців рунічне письмо було в ходу за кілька століть до епохи св.
Костянтина.Слов'янські вчені намагалися заперечувати образливі насмішки і приводили середньовічні свідчення про те, що у їхніх предків і до створення
абетки св. Костянтином існувала оригінальна лист. Але їм завжди пропонували показати хоча б рядок. Забігаючи вперед, скажемо, що рядки були...
Рунами зазивали давньогерманської літери. У німецькому та кельтській мовах слово «руна» означає «таємниця». Існування цих таємничих письмен відомо
з перших століть нашої ери до пізнього середньовіччя. Незважаючи на вікові зусилля західноєвропейської науки, руни виправдали свою назву, та їх
походження з'ясувати не вдалося.
У XVIII столітті до вчених стали потрапляти загадкові написи, скопійовані з кам'яних обелісків Центральної Азії та Сибіру. Багато азіатські літери за
формою повторювали німецькі руни, за що також стали називатися рунічними.ОДИН - був богом війни і покровителем воїнів. Він відрізнявся від інших
богів германського пантеону своєю мудрістю, сакральних таємниць світу, даром пророцтва і магічних До цього бога в повній мірі застосовний наш епітет
Слово ж «віщий» має спільне походження з «відати». У західних германців Один відомий під ім'ям Водан. Слов'янські корені кіммерійців дозволяють
зробити висновок тому, що ім'я Водан - Один не що інше, як слов'янське слово «відун», яким алегорично називали бога війни і мудрості Перуна.
В німецьких міфах вціліли і інші слов'янські релікти. Назва Асгард сходить саме до слов'янської моделі міських назв. У германських мовах
використовувався термін «борг». У Скандинавії корінь «гард» входив тільки в назви окремо стоять садиб. Назви ж типу Асгард, Мндгард, Утгард, що
позначали аж ніяк не садиби, зустрічаються виключно у міфах про древніх часи або з'являються внаслідок російсько-скандинавських зв'язків.
Німецьке слово «конунг», тобто цар, сходить до слов'янського язичницького назвою царя-жерця. В сучасних слов'янських мовах воно існує у формах
«ксьондз», «князь». Слов'янські ж терміни, в свою чергу, спочатку позначали приналежність до царського кіммерійського роду Кейянидов. Його
представники мали титул «кей», звідки походить і назва Київ.
Міфи про Одине і рунах поповнюють наші знання про кіммерійської культури. Хоча розшифровка таємниць стародавньої руннки тільки почалася, отримані
результати дозволяють зробити дуже важливі для нашої історії висновки.
Сьогодні ми з упевненістю можемо сказати, що слов'яни користувалися руникой по крайней мірою з 585 р. до н. е. - часу їхнього виходу з Малої Азії. Ряд
алфавітів, таких, як латинська і грецька, виникли раніше цієї дати. Але є підстави припускати, що подальші дослідження дозволять зменшити або навіть
ліквідувати і цей часовий розрив.
Хорошее стихотворение,
Лена! Хлесткое! Точно
узнается определенный
типаж, да и в целом легко
экстраполируется на
поведенческие паттерны
общества. Как по мне, у
человека есть
неограниченное право на
ошибки. В конце концов,
мы все тут не святые и
именно потому можем легко
прощать друг друга,
многократно давать шанс и
доверять, но при
условии, конечно, что
тому человеку это нужно
не меньше, чем тебе. В
противном случае,
надеяться на какую-то
совесть бесполезно. Пиши чаще, Лена. Молодец |
Рецензия от: Рустем Аблаев 2024-04-20 16:25:44 |
+1 Да! Понравилось! Мне вспомнилось, как брат на даче организовал салют.. и потом мы всеми дачами тушили сухую траву! А пожар направлялся на дома) |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-20 16:03:44 |
Виталий вы прирожденный
юморист!) Наверное рядом с вами все рокотом лежат ...схватившись за животы!))) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-04-20 15:50:52 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |