Нет статуса

Автор: Виктор Харламов
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-10-31 09:06:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Руські письмена

От византийцев, греков ли мечтали
Создать кириллицу с глаголицей: под стать,
Все азбучные постигали дали, -
Печатные слова хотели знать.

Кирилл, Мефодий испытали боли,
Суды, запреты, унижений шквал:
Славянское всё было для застолий
И запрещалось в службах... под кинжал.

От Рождества Христова знаем, стали
В год восемьсот шестьдесят третий.., да:
К славянам прилетели птичьи стаи
Читающие. Всходит слов звезда

Сковороды, Франка и "иже с ними"...
В сегодня мчались мастера пера;
Все книги нам рождались не чужими,
Ведь "Рускім письменам" пришла пора.

Ещё необходимо было время
Всё привести к реалиям судьбы
Для слова Киевского: чудо - бремя
Училось по слогам: "Мы не рабы!".

История cоздания стихотворения:

«Руські письмена» - звідки вони? "Наявність писемності - один з основних показників народної культури. З цієї причини всі народи зазвичай поділяються
на письмові та бесписьменные. Традиційно вважається, що слов'яни обзавелися власним листом у другій половині ХХ століття. Та й воно було створене не
ними, а візантійським вченим св. Костянтином (в чернецтві Кирило). На кому підставі робилися далекосяжні висновки про перевагу над слов'янами
багатьох інших народів. Особливе завзяття виявила німці. Дійсно, у германців рунічне письмо було в ходу за кілька століть до епохи св.
Костянтина.Слов'янські вчені намагалися заперечувати образливі насмішки і приводили середньовічні свідчення про те, що у їхніх предків і до створення
абетки св. Костянтином існувала оригінальна лист. Але їм завжди пропонували показати хоча б рядок. Забігаючи вперед, скажемо, що рядки були...
Рунами зазивали давньогерманської літери. У німецькому та кельтській мовах слово «руна» означає «таємниця». Існування цих таємничих письмен відомо
з перших століть нашої ери до пізнього середньовіччя. Незважаючи на вікові зусилля західноєвропейської науки, руни виправдали свою назву, та їх
походження з'ясувати не вдалося.
У XVIII столітті до вчених стали потрапляти загадкові написи, скопійовані з кам'яних обелісків Центральної Азії та Сибіру. Багато азіатські літери за
формою повторювали німецькі руни, за що також стали називатися рунічними.ОДИН - був богом війни і покровителем воїнів. Він відрізнявся від інших
богів германського пантеону своєю мудрістю, сакральних таємниць світу, даром пророцтва і магічних До цього бога в повній мірі застосовний наш епітет
Слово ж «віщий» має спільне походження з «відати». У західних германців Один відомий під ім'ям Водан. Слов'янські корені кіммерійців дозволяють
зробити висновок тому, що ім'я Водан - Один не що інше, як слов'янське слово «відун», яким алегорично називали бога війни і мудрості Перуна.
В німецьких міфах вціліли і інші слов'янські релікти. Назва Асгард сходить саме до слов'янської моделі міських назв. У германських мовах
використовувався термін «борг». У Скандинавії корінь «гард» входив тільки в назви окремо стоять садиб. Назви ж типу Асгард, Мндгард, Утгард, що
позначали аж ніяк не садиби, зустрічаються виключно у міфах про древніх часи або з'являються внаслідок російсько-скандинавських зв'язків.
Німецьке слово «конунг», тобто цар, сходить до слов'янського язичницького назвою царя-жерця. В сучасних слов'янських мовах воно існує у формах
«ксьондз», «князь». Слов'янські ж терміни, в свою чергу, спочатку позначали приналежність до царського кіммерійського роду Кейянидов. Його
представники мали титул «кей», звідки походить і назва Київ.
Міфи про Одине і рунах поповнюють наші знання про кіммерійської культури. Хоча розшифровка таємниць стародавньої руннки тільки почалася, отримані
результати дозволяють зробити дуже важливі для нашої історії висновки.
Сьогодні ми з упевненістю можемо сказати, що слов'яни користувалися руникой по крайней мірою з 585 р. до н. е. - часу їхнього виходу з Малої Азії. Ряд
алфавітів, таких, як латинська і грецька, виникли раніше цієї дати. Але є підстави припускати, що подальші дослідження дозволять зменшити або навіть
ліквідувати і цей часовий розрив.

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 167

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 0.

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
Рекомендации УПП
В прямом эфире
Хорошее стихотворение, Лена! Хлесткое! Точно узнается определенный типаж, да и в целом легко экстраполируется на поведенческие паттерны общества. Как по мне, у человека есть неограниченное право на ошибки. В конце концов, мы все тут не святые и именно потому можем легко прощать друг друга, многократно давать шанс и доверять, но при условии, конечно, что тому человеку это нужно не меньше, чем тебе. В противном случае, надеяться на какую-то совесть бесполезно.
Пиши чаще, Лена. Молодец
Рецензия от:
Рустем Аблаев
2024-04-20 16:25:44
+1 Да! Понравилось!

Мне вспомнилось, как брат на даче организовал салют.. и потом мы всеми дачами тушили сухую траву! А пожар направлялся на дома)
Рецензия от:
Владимир Ярош
2024-04-20 16:03:44
Виталий вы прирожденный юморист!)
Наверное рядом с вами все рокотом лежат ...схватившись за животы!)))
Рецензия от:
Сніжана Назаренко
2024-04-20 15:50:52
На форуме обсуждают
У одних голова на двери,
И ученье про мертвого плотника
Разжигает страсти внутри,
Не понять им простого работника,
Восхищённого с фузом гитарой...(...)
Рецензия от:
Атеист
2024-04-17 22:27:42
Хеви металл! Всем привет!
Драйва лучше в мире нет!
Вот послушай-ка Accept
Сразу станет меньше лет!

У фанатов AC/DC
До сих пор в порядке писи!(...)
Рецензия от:
Владимир Ярош
2024-04-13 16:14:51
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.