Автор: Клавдия Дмитрив
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2017-01-09 19:49:03
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

СЕЛО...РОЗМОВА З МАМОЮ

-Мамо,де   тато?-питає  дитя.
-Чому не вечеряє  з нами?
-За нас,мої любі,віддав він життя
В нерівнім бою з ворогами.

-А як же  без нього тепер  будем жить?
Хто сіять…косити хто  буде?
-Тепер вже  без нього ми  мусимо жить,
А на полі поможуть нам  люди.

-Хто гроші  заробить?Адже,  ми ще  малі.
Нас ніхто не  візьме на роботу…
-Наш тато,рідненькі, в сирій вже землі
Й на себе  я взяла  турботу.

-Чому ж бо так  сталось?Хто татка нам  вбив?
За що та війна  розв’язалась?
-Ваш татко життя дуже  сильно  любив,
Та війною воно  обірвалось…

-Не плачте ,рідненькі,ще  я у вас  є,
Я вам  буду  за  тата   й за  маму…
Віддав за нас  з вами  життя він  своє…
Підемо   без нього до  храму.

-Добре,матусю, і ти не  тужи:
Не  рви свою  душу  й  серденько.
Світлу пам’ять про татка  навік  збережи…
Ти за  тата  й  за маму нам,ненько.

08.01.2017 р.


© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2017
Свидетельство о публикации №117010807110

История cоздания стихотворения: