Автор: Клавдия Дмитрив
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2017-01-11 01:04:51
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Рветься серце в мами на Святвечір

Рветься серце   в мами на Святвечір,
Адже, вона зосталася одна:
Син  на війні  й  не  обійме  за  плечі,
Як  це  робив  він  завше,віддавна.

Шматується те  серце  на шматочки,
Пече ,болить  і  ллється  з  нього  кров.
Дала  з  собою  сину образочки
Й  свою  безмежну  мамину  любов.

Палає  свічка  й  вже  кутя  застила,
Здалеку  чути  голос коляди.
Й молитву  мама  ще недомолила,
Щоб Бог  вберіг  синочка від  біди.

Палає свічка,мама   на  колінах,
Сльози,як град, течуть з  її очей.
Вона  одна в цій  хаті, у  цих  стінах
І безліч  лиш  незіспаних  ночей.

Сіла за стіл, а  сльози знов  рікою..
Рука  тремтить,бере  вона  кутю.
А син не з’їсть куті на полі  бою…
‘’Храни ,Господь,тебе за це  молю…’’.

Святвечір…люди веселяться,
Та тільки мама за  столом  в сльозах:
‘’Невже ті  нелюди вже  Бога не  бояться
Й  синів  людських так попелять у  прах?..’’.

Святвечір…дай Бог,щоб останній,
Щоб мама  так  вечеряла  одна.
Хай ворог схаменеться препоганий
І сина в матері не забере  війна…

06.01.2017 р.


© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2017
Свидетельство о публикации №117010711232

История cоздания стихотворения: