Автор: Умована Я
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2017-02-07 14:13:03
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

А можна я просто тихенько здурію?

А можна я просто тихенько здурію,
тихенько піду собі та й помовчу?
Так сильно журбу трансформую в байдужість
посиджу, поплачу і швидко пройду.

Давай зупиню я думки невгамовні,
не буду я думати про забуття.
Я просто спиню їх і похороню,
а ти і не взнаєш про моє життя.

А ти так і не взнаєш, що я заховала
сховала від люду, від себе від нас.
Землею присиплю і квітку посаджу,
лише..дай мені, друже мій, час.

Я пісню напишу, вірші заспіваю.
Я буду так творчо всю зиму цвісти...
Настане весна і краса моя змовкне,
не можна так довго тримати в собі.

Та тайна проснеться, як вітер із поля,
як квітка під снігом, що змерзла зрання.
Та я присиплю її, знову і знову.
Невинна вона, але так хочу я.
січень 2017

История cоздания стихотворения: