Автор: Умована Я
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2017-02-13 13:52:54
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вона крокувала по осінній бруківці, цокаючи підборами (част 2)

-Привіт. - так багато сказалося.
-Не мовчи, ти якась не така.
А у неї все завмиралося
Вона просто тоді ледь жила.

Так багато вона про це думала
Безліч слів було "про запас"
-Так, привіт.- вона це сказала?
Чи просто причулося?
Тихо грав на вулиці джаз.

Та чому ж пересохло в горлі
Загрудинна пожежа в нутрі
І зібратися зовсім не може
"Боже мій, поможи, поможи"

-О, привіт! Я тебе не впізнала,
Так багато навколо людей
- О мала, ти сьогодні гарна,
Радий стріти! Куди ідеш?

«-Я? Ти знаєш, а вже нікуди.
А давай я з тобою піду,
Мені так сильно тисне груди
Ти мій космос, тебе я люблю...

Я так довго про тебе думала
І про тебе, про себе про нас
Я так мріяла щоб зустрітись
Не чекала, що от вже цей час.

І так часто я думала, мріяла
Про таку випадкову мить,
А от зараз стою я розгублена,
Лиш в середині все горить.

Уявляла, як ти торкаєшся
Як цілуєш мене ось тут!
Знаєш,хлопче, ми часто кохалися!
У думках мої там і тут.

Ти був стриманий та привабливий
Ти був ніжний, в одночас жорсткий
Називав ти своєю "кралею"
Обіймав і казав "лиш не йди".

Ти співав мені чисто, привабливо
Шепотівши на вушко ... "моя"
Я розтанула, вмерла я заживо
"Так твоя..я сьогодні твоя"»

-Так куди я іду питаєш?
Мушу бігти, сильно спішу!
-Добре,йди… і бажаю вдачі
Радий бачити, напишу.

Розійшлися вони напружено,
В неї в серці зірвався ритм
прикурив він швиденько, збентежено
Він, можливо, вже щость зрозумів...



січень 2017

История cоздания стихотворения:

Історія про те, як часто в голові ми малюємо зустріч з важливою людиною, обдумуємо кожне слово, яке
скажеться, кожний поглад відпрацьовується перед дзеркалом, а при зустрічі..... А при зустрічі, просто
"привіт"... і проходимо повз із печінням за грудиною, комком в горлі та важкістю у грудях.